Про це повідомляє ТСН.
Табір “Тегель” було створено на місці летовища в одному з кварталів Берліна. З початку його створення планувалося, що біженці будуть тут жити лише кілька днів, допоки не отримають постійне місце реєстрації. Проте майже п’ять тисяч людей вже два роки живуть в умовах тісноти, антисанітарії та без елементарних зручностей.
У людей абсолютно немає простору для життя, ні в жінок, ні в дітей, шансу людям з обмеженими можливостями нормально помитися і доглянути за собою, це перше. Друге, харчування, воно неналежне, зіпсоване і також зовсім не пристосоване ні для дітей, ні для людей з особливими потребами, — розповідає Ірина Шулікіна, захисниця прав біженців з організації “Віче”.
Що не так з табором у Тегелі
Проживання однієї людини на території колишнього летовища коштує майже 260 євро на добу. А з місцевого бюджету на функціонування табору виділяють понад 35 млн євро. Шляхом нехитрих розрахунків з’ясовуємо, що місячне проживання однієї людини в таборі вартуватиме 7 800 євро, а вже проживання 5 тисяч людей обійдеться у 39 мільйонів євро. Тобто коштів, які виділяють з бюджету — замало. Однак мешканці зазначають: на 260 євро можна забезпечити собі комфортне життя.
Це кошти тих, хто платить податки. І та офіційна цифра, яку нам озвучували, це 260 євро на день на людину. За ці гроші людина могла б жити в дуже доброму готелі, ви знаєте ціни, і їсти в ресторанах. Якщо це мама з двома діточками, то це потрійна сума. Такі великі кошти і такі погані умови! — розповідає Анна Могілятенко з організації “Sunflower Carе”.
У кімнатах Тегеля мешкає одночасно 12-14 людей у дуже вузенькій кімнаті, також є проблеми з розміщенням особистих речей та загальними зручностями. Разом з українськими біженцями проживають також шукачі захисту з Афганістану, Сирії, Грузії, Молдови — усі вони чекають на статус біженця. Тобто дорога ціна за розміщення в таборі є невиправданою.
Ми живемо тут два роки, троє маленьких дітей, житла нам не дають, живемо як собаки, – каже біженка з України Маліна.
Окрім того, є проблеми з їжею:
Щодня одне й те саме, сухе, одноманітне, а приготувати самим немає можливості. По 150 євро забирають, а їсти дають, що одного євро не варте. Що собакам, у мене свині в Україні краще їли, ніж я тут. Я серйозно кажу. У поле їздимо, готуємо їсти. В полі, під мостом готуємо їсти. Тут серйозно весь Тегель ходить, їздить на поле, — зазначають українські мешканці табору.
Не все так безнадійно
Два роки знадобилося німецькій владі, щоб почути про біженців, які змушені жити у жахливих умовах. Громадські організації та опозиційні партії вимагають змін. Після публічної дискусії між двома фракціями Сенату Берліна “Зеленими” та партією Лівих умови у Тегелі визнали принизливими та пообіцяли змінити ситуацію на краще. Керівництво табору, а це земельне відомство у справах біженців та Комітет Червоного Хреста, зібрали журналістів та анонсують зміни. В одному з ангарів кількість спальних місць скоротять з 14 до 8, але таке покращення обіцяють лише для 300 людей.
Найдорожча стаття — це експлуатація цих залів, опалення, кліматизація, оренда, а в деяких випадках ми їх викупили і це дорого коштує. А ще у нас дуже, дуже велика кількість персоналу, який працює у три зміни. Це колеги з німецького Червоного Хреста, з інших гуманітарних організацій, зі служби безпеки, з кейтерингу, які щодня тут дійсно самовіддано виконують роботу, — каже керівник земельного відомства у справах біженців Марк Зайберт.
Криза із забезпеченням умов та виплат для біженців досягла також Ірландії — там планують суттєво скоротити виплати українцям та зменшити термін перебування в державних центрах розміщення новоприбулих.