У вівторок, 15 липня президент Володимир Зеленський привітав українців із Днем української державності та хрещенням Київської Русі - України.
15 липня Україна вперше відзначає День української державності у нову дату. Раніше це державне свято відзначали 28 липня.
Свято Дня хрещення Київської Русі — України як пам’ятну дату встановив ще третій президент України Віктор Ющенко. Відповідний указ про відзначення цього дня 28 липня він видав влітку 2008 року в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі. Тоді Ющенко обрав саме таку дату у день пам’яті князя Володимира. А в його указі було наголошено на значенні православних традицій в історії та розвитку українського суспільства та держави.
Менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський започаткував традицію відзначення в цей же день ще й Дня української державності. Він підписав відповідний указ на Майдані Незалежності у 30-ту річницю Незалежності України, 24 серпня 2021-го.
Документ втілив у життя ідею відзначати нове свято щороку 28 липня — у День Хрещення Київської Русі-України. Адже саме в цю дату Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського.
В президентському указі Зеленського було зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням «часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого». Саме він, прийнявши у 988 році християнство, «засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі».
Спадкоємцями Київської держави тих часів Україна вважає:
Тож в указі Зеленського підкреслено, що в День державності українське суспільство вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності «видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України», серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та інші.
Починаючи з 2024 року Україна відзначає День української державності 15 липня, а не 28 липня.
Таке рішення Верховна Рада затвердила 14 липня 2023-го, ухваливши закон про зміну дат трьох свят:
Ця зміна пов’язана передусім зі зміною церковного календаря.
У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Відповідно до оновленого календаря, саме 15 липня відповідає 28 липня за старим юліанським календарем — тож на цю дату було перенесено і День Української Державності. Таким чином, свято і тепер відзначають у день вшанування хрестителя Київської Русі, князя Київського Володимира Великого, але за іншим церковним календарем.
Як нагадує Український інститут національної пам’яті (УІНП), Україна як держава успадкувала чимало символів Київської Русі: її спадком є герб України (тризуб), грошова одиниця (гривня), а, головне — Київ як політичний і культурний центр України.
Крім того, День української державності недарма відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять київського князя Володимира Великого та День Хрещення Київської Русі – України. «Князь Володимир Великий — уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу», — нагадують історики УІНП.
Саме відтоді не переривається тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України аж до сьогодення. «День Української державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення — від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава», — констатують в УІНП.
У привітанні з Володимирської гірки в Києві глава держави наголосив, що цей день про всі етапи державотворення України й про те, що об’єднує десятки поколінь українців.
Дорогі українці, дорогі українки!
П’ятнадцятого липня ми відзначаємо важливий день. День нашої державності.
День хрещення Київської Русі – України. Цей день — про зв’язок. Про всі етапи нашого державотворення й те, що об’єднує десятки поколінь — тих, хто жив на цій землі тисячу років тому, і тих, хто живе зараз.
Міст крізь часи, який стоїть на трьох нерушимих опорах: українці тут були, українці тут є, українці тут будуть.
І завжди на цій землі перемагає життя, беруть гору цінності та наш характер. Найкраще в наших людях, які попри війну, сльози й біль зберегли в собі людину, бережуть одне одного, а значить — бережуть свою державу.
І доводять це тисячі наших доль, тисячі наших історій. Про пережите, про те, що на серці в кожного, хоч би ким ти був: воїн, учитель, музикант, розробник дронів чи Президент.
Це історії про наші дні, ночі й ранки. Про ніч «на нулі», яку описує військовий. «Тиснуть. Лізуть звідусіль. Стоїмо. І ви тримайтесь. Читаємо новини про обстріли мирних міст. Що сказати… Це війна всіх нас. І дай Боже миру для нас усіх».
І допис цей уночі в метро читає молода мама з донечкою на руках. І малеча так уважно роздивляється все навкруги. Ніби хоче запам’ятати все. Розказати колись своїм діткам про ці ночі в метро, про цю вершину людського духу.
Коли дідусь надуває матрац трьом онукам, бережно вкриває їх ковдрою й чує: «Діду, а мультик?» І, дістаючи планшет, каже: «Звісно, козаки, як же ж без мультика?»
А неподалік люди вмощуються поруч у спальних мішках, на твердій підлозі, але з такою ж твердістю всередині. Твердістю перемогти цю ніч. І протягом такої ночі на платформах, у паркінгах, в укриттях, у коридорах і ваннах мерехтять телефони десятками сповіщень.
«Летить». «Працює ППО». «Залишайтесь в укриттях».
І ми залишаємось, аби залишитись українцями у своїй державі, на своїй землі, побачити, як сходить сонце, і попри все сказати одне одному: «Доброго ранку!»
І ми завжди маємо віру, що це станеться. Саме так протягом століть і на Русі, і на Січі, в усі епохи, хоч би який ворог і з якого боку приходив, ніщо вороже не приживається на цій землі й не пускає тут коріння. І Україна залишається — залишається собою.
І ранок неодмінно настає.
І хочеться ще поспати, але ти знаходиш сили й підіймаєшся. Пишеш своїм, радієш, коли все в порядку. Читаєш допис того самого воїна: «Відбилися! Маємо пару годин перевести подих». А хтось пише: «Маємо кілька термінових потреб…» Ти закидаєш на збір і виходиш на вулицю.
У цей ранок, ідучи містом, своїм містом, ти бачиш довкола своїх. Бачиш обличчя людей і очі, у яких попри все є життя.
Бачиш, як попри все відчиняються кафе, як транспорт їде попри все.
І розумієш: держава — це люди. Їхня сила, стійкість, щирість, їхнє світло.
На зупинках, у заторах, у черзі по ранкову каву, коли всі трішечки гальмують, бо спали кілька годин. Але кожен це знає і з таким розумінням і теплотою ставиться до тих, хто поруч. До українців і українок, які тримаються 1238 днів.
І кожен такий день ми долаємо разом. Спільно. Справами, допомогою, підтримкою, підбадьорюючи одне одного і, звісно, жартуючи одне з одним. Іноді, бо без цього ніяк.
І коли жіночки-комунальниці саджають квіти у сквері, ти чуєш: «Хай та русня вдавиться, а в нас літо, і в нас усе має бути красиво!»
І кожна така ніч — ніч стійкості, кожен такий ранок — ранок єдності, коли життя все одно перемагає, показують, хто ми насправді.
Ми часто чуємо від партнерів: «Як вашим людям це вдається? Така міцність, витримка, сталевість…» Вони кажуть: «Це феномен українського народу».
Так, це приємні слова, але сьогодні українці тримаються не заради цього, не для гучних епітетів на нашу адресу. Ми просто люди, які захищають дім, свій дім, і ми не можемо інакше, бо не хочемо інакше. Не хочемо, аби тут була Росія. От і вся правда.
І все, що проходить Україна щодня, — це не буденність, це — велика справа, яку робите ви. Герої на фронті, хто тримає позиції, хто щоночі збиває ракети й «шахеди», хто гасить вогонь, хто розбирає завали. І кожен громадянин, який тримається увесь цей непростий час.
Я дякую вам. Мільйонам українців. Мільйонам характерів, із яких складається наша держава. Наш народ. Наша історія. І шлях від хрещення Русі – України до сьогоднішнього дня. Дня нашої державності й того досвіду кожного покоління, який допомагає нам сьогодні триматись, вірити в себе, вірити в Україну, вірити, що ми зможемо.
Бо українці тут були, українці тут є, українці тут будуть.
З Днем Державності, дорогі громадяни!
З Днем хрещення Русі – України!
Слава Україні!
До Дня Української Державності, що відзначається щороку 15 липня у день вшанування пам’яті князя Володимира Великого та річниці Хрещення Київської Русі, у столичних музеях і бібліотеках проводять тематичні заходи, покликані нагадати про багатовікову історію становлення української державності.
Українська державна традиція має понад тисячу років. Її початком вважають утворення Давньоруської держави князем Олегом у 882 році. Саме в цю добу формувалася давньоукраїнська мова, виникли перші самоназви народу («русичі», «русини»), було започатковано використання кирилиці, виникли символи державності – тризуб, гривня, назва «Україна» (згадується з 1187 року).
Найбільш визначною подією тих часів стало Хрещення Київської Русі 15 липня 988 року. Прийняття християнства київським князем Володимиром Великим визначило подальший розвиток не лише релігійного, а й культурного, правового та політичного устрою держави. У цей період збудовано перлини світової архітектури – Софійський собор, Києво-Печерську лавру та інші сакральні пам’ятки.
Державницька традиція збереглася в Галицько-Волинському князівстві, Великому князівстві Литовському, козацькій державі часів Богдана Хмельницького, а також у боротьбі за незалежність у XX столітті. Попри численні поразки, український народ не припиняв боротьбу за державу. Це вилилось у створення УНР, ЗУНР, а згодом – у відновлення державності під час визвольних змагань 1917–1921 років.
У роки Другої світової війни боротьбу за суверенітет продовжили Карпатська Україна. Історичним завершенням цього етапу стало проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та підтвердження цього вибору на референдумі 1 грудня, коли понад 90% громадян підтримали Акт незалежності.
Історія довела: наявність власної держави – єдина гарантія існування українського народу як нації. Агресія рф проти України, що триває з 2014 року, а особливо повномасштабне вторгнення у 2022 році, ще раз підтвердили цю істину. Сучасні Збройні Сили України, нащадки січових стрільців, козаків, воїнів УПА, щоденно боронять державність, свободу та незалежність.
Захисники держави продовжують традиції національного війська, а українці доводять світові: ми – народ вільних, сильних і незламних. Саме тому в Конституції України закріплено: «Український народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади», а «право на самовизначення» – це непорушна основа української нації.
Сьогодні Україна – незалежна, демократична держава, яка живе не з дозволу супердержав, а завдяки власній боротьбі та підтримці міжнародних партнерів.
Чергову партію безпілотників отримали військовослужбовці 12-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.
Російські війська намагаються оточити Лиман, застосовуючи тактику літа 2022 року, проте наразі вони стикаються зі…
4 червня в Україні відзначають День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії.…
Палата представників Сполучених Штатів підтримала резолюцію, що обмежує воєнні повноваження президента Дональда Трампа у контексті…
Росія продовжує нарощувати можливості у сфері безпілотних систем, збільшуючи кількість та якість ударних дронів та…
Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив про ймовірну корупційну схему в закупівлях захисних…