17 квітня у прокат виходить франко-бельгійська анімація “Найцінніший вантаж” про врятоване єврейське маля у Другій світовій війні

Фільм, заснований на романі видатного французького письменника і драматурга Жана-Клода Ґрумберґа (він же став співсценаристом), розповідає історію часів Другої світової війни. Недалеко від колії, якою щодня проносяться потяги смерті, мешкають лісоруб із дружиною. Одного дня вона знаходить “найцінніший вантаж”— немовля, яке було викинуте з вагона. Незважаючи на заперечення чоловіка, вона вирішує виховати дитину, не знаючи, що це єврейська дівчинка, яка мала загинути в концтаборі.

Зняв стрічку французький режисер Мішель Азанавічус – володар премій “Оскар”, BAFTA, “Сезар” і “Ґоя”, найбільш відомий завдяки своїй чорно-білій романтичній комедії “Артист”.

Фільм став першою анімаційною стрічкою, що потрапила в основний конкурс Каннського кінофестивалю з часів Waltz with Bashir (2008). Картина стала одним із небагатьох анімаційних проєктів в історії Каннського кінофестивалю, які змагалися в основному конкурсі за головну нагороду – “Золоту пальмову гілку”. Крім того, стрічка стала фільмом-відкриттям та учасником офіційного конкурсу Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів в Аннесі – головного анімаційного фестивалю світу.

Візуальний стиль фільму натхнений японськими гравюрами та роботами французького художника-ілюстратора Анрі Рів’єра, який працював у напрямі японізму. Музику до стрічки написав дворазовий володар “Оскара” Александр Деспла, відомий саундтреками до двох завершальних частин франшизи “Гаррі Поттер”, низки фільмів Веса Андерсона (“Астероїд сіті”, “Готель Ґранд Будапешт”) та Романа Поланскі (“Офіцер і шпигун”, “Різанина”).

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,1 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 67% схвалення від критиків. Тим часом, на Metacritic кінооглядачі оцінили його в 57 зі 100 балів, що відповідає характеристиці “змішані або середні відгуки”.

Le Figaro описує стрічку як “глибоку та поетичну”, наголошуючи на тому, що режисер сам створив ескізи персонажів перед тим, як передати їх команді аніматорів. France Culture відзначає, що фільм передає трагедію Голокосту через казкову форму, уникаючи прямих згадок про нацистів та євреїв, але зберігаючи емоційний вплив.