27 січня — День пам’яті жертв Голокосту. Уроки історії та відповідальність сьогодення

Саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту звільнили нацистський табір смерті Аушвіц-Біркенау.

За інформацією Українського інституту національної пам’яті, під час Другої світової війни жертвами нацистської політики геноциду стали близько 6 мільйонів євреїв, з яких майже 1,5 мільйона – з території сучасної України.

У резолюції Генеральної Асамблеї ООН, якою запроваджено Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, наголошується, що Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, має слугувати для людства застереженням щодо небезпек ненависті, фанатизму, расизму та упереджень.

Водночас події сьогодення свідчать, що ці уроки були засвоєні не всіма. Повномасштабна війна росії проти України супроводжується системними злочинами проти цивільного населення, знищенням української ідентичності, насильницькими депортаціями та переслідуваннями – діями, які мають ознаки геноциду українського народу. Це демонструє, що росія не зробила висновків зі страшних подій Голокосту та трагедій Другої світової війни.

Таким чином стає очевидно: пасивна пам’ять про злочини геноциду не є запобіжником від їх повторення. Необхідне глибоке осмислення трагедій минулого, постійний суспільний діалог, увага міжнародних інституцій до системних порушень прав людини з боку авторитарних режимів, а також рішуче й справедливе покарання організаторів і виконавців злочинів проти людяності.