79-ті роковини трагедії Бабиного Яру: на Дорогожичах встановили пам’ятну аудіоінсталяцію

Про це повідомляється на Facebook-сторінці департаменту культури КМДА.

Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають 79-ту річницю трагедії Бабиного Яру. Окрім комплексу заходів до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру, які щорічно проводить Київська міська державна адміністрація, у столиці представлено ряд проєктів, як знак пам’яті цієї страшної трагедії», – йдеться у повідомленні.

Як ідеться в повідомленні Меморіального центру, в основі інсталяції – символ Дерева Життя, який зустрічається у більшості релігій та міфологій світу. За задумом митців, трагедія Бабиного Яру показує, як легко це Дерево може бути знищене, його гілки поламані. Колони простріляні сотнею тисяч куль того ж калібру, від яких загинули люди у Бабиному Яру. Інсталяція діє 24/7, і вночі крізь кульові отвори проходить світло та звук пам’яті.

«Для аудіоінсталяції було створено алгоритм перекладу імен загиблих у звук за принципом гематрії. Кожна буква в алфавіті івриту має своє число. Імена загиблих перекладаються в цифри, які задають висоту звуку. Вони відтворюються електроакустичним органом. На цей фон накладаються композиції сучасних українських композиторів, а також Равеля, Шнітке, Шостаковича. Також звучать архівні аудіозаписи Києва, унікальні довоєнні пісні на ідиш, ритуальна біблійна музика, українські та ромські поминальні пісні тощо», – зазначили у Меморіальному центрі.

Ще один фрагмент аудіоінсталяції, що розташовано Дорогою Скорботи та на площі біля пам’ятника «Менора», зведено спільно із Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр». Ця аудіоінсталяція являє собою джерело звуків, що лунають з десятків динаміків, проговорюючи імена загиблих. Жіночі, чоловічі, дитячі голоси, що чутно з різних сторін, створюють відчуття хору. Вони доповнюються піснеспівами хазанів і традиційними поминальними піснями.

Крім того, на території урочища до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру встановлені монокуляри, в які вмонтовано найвідоміші фотографії Бабиного Яру, зроблені німецьким військовим фотографом Йоганнесом Геллє у наступні дні після розстрілів 29-30 вересня 1941 р. Завдяки цим монокулярам тепер кожен відвідувач зможе побачити, як виглядала ця територія 79 років тому.

Церемонію відкриття підготував український театральний режисер Влад Троїцький. Автор ідеї та концепції інсталяції – україно-британський медіахудожник Максим Демиденко. Також над створенням інсталяції працював колектив представників з України, Ізраїлю, США, Великої Британії, до складу якого входять Денис Шибанов, Даніел Меїр, Нік Акорн, Сергій Круценко, Олексій Макухін, Антон Байбаков, Ігор Маханьков, Аріна Галанцева, Іцхак Хельфгот, Янки Леммер, Адам Шефлен, Ноам Енбар, Майа Дуніц та інші.

Відкриття інсталяцій відбулось за участі Президента України Володимира Зеленського, міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, Президента Всесвітнього єврейського конгресу Рональда Лаудера та мера Києва Віталія Кличка.

У Музеї історії міста Києва за підтримки департаменту культури КМДА представлено проєкт віртуальної реальності «Бабин Яр» — перший в Україні приклад волюметричного кінематографу  (Volumetric Filmmaking): глядач бачить персонажів об’ємними, може пересуватися у сценах, а також взаємодіяти з різними предметами.

Як повідомляє прес-служба мера Києва, разом з представниками міської влади Віталій Кличко сьогодні вранці поклав квіти до пам’ятника розстріляним у Бабиному Яру.

79 років тому в Києві сталася страшна світова трагедія. Нацисти вчинили масові розстріли мирного населення. За оцінками істориків, за роки Другої світової в Бабиному Яру було вбито і захоронено понад 100 тисяч людей різних національностей. Більшість закатованих були євреями. З того часу Бабин Яр став одним із символів Голокосту, жахливого злочину нацистів проти людства», – сказав мер.

Він вважає, що поки живе пам’ять про ті події, поки пам’ятаємо кожну жертву, кожного Праведника світу, Голокост не повториться. Ні для євреїв, ні для кримських татар, ні для українців, ні для будь-яких народів світу.

Меморіали  жертвам Голокосту є в Ізраїлі, в Польщі, Німеччині, у США. А у Києві, де сталася така трагедія, де було вбито багато людей різних національностей, десятиліттями мало було зроблено, щоб гідно вшанувати пам’ять про загиблих. І ми повинні виправити це», – підкреслив Віталій Кличко.

Він додав, що проект створення Меморіалу обговорюється 4 роки.

4 роки обговорюється проект створення Меморіалу. Це довго. Але наше завдання – не тільки звести будівлю. Головне – наповнити Меморіал змістом і донести до майбутніх поколінь правду і пам’ять про страшну світову трагедію. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» в Києві  буде створений. І він буде  такого ж рівня, як Яд Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я, як мер Києва, докладаю всіх зусиль, щоб реалізувати цей проект», – зазначив Віталій Кличко.