90% фінансової допомоги ЄС Україні — це кредити, тоді як США дають переважно гранти — The Economist

Про це пише The Economist.

Серед багатьох заяв президента Дональда Трампа є твердження, що Америка була набагато щедрішою, ніж європейські країни, у наданні військової та економічної допомоги Україні. Він заявив, що США надали Україні 350 мільярдів доларів допомоги, тоді як європейці – лише 100 мільярдів доларів, і то у вигляді кредитів, а не грантів.

Ця нерівність, за його словами, виправдовує його вимогу, щоб США взяли під контроль українські рідкоземельні та інші корисні копалини на суму приблизно 500 мільярдів доларів – не як гарантію майбутньої підтримки, а як компенсацію за вже надану допомогу.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 18 лютого відповіла: “Фінансово та військово Європа зробила більше, ніж будь-хто інший. І ми зробимо ще більше.” Хто ж має рацію?

Найавторитетніші дані регулярно публікує Кільський інститут – німецький аналітичний центр. Його останній звіт, опублікований 14 лютого, показує, що загальний внесок європейських країн, включно з інституціями ЄС, перевищує американську допомогу.

Якщо взяти загальні цифри (див. графіки 1 і 2), то країни світу загалом виділили Україні 267 мільярдів євро (280 мільярдів доларів) допомоги, що приблизно відповідає 80 мільярдам євро на рік. США залишаються найбільшим окремим донором, проте сукупний внесок європейських країн, включно з ЄС, вже перевищив американський – 132 мільярди євро проти 114 мільярдів євро (хоча в частині військової допомоги Америка ще трохи попереду). Якщо врахувати ще не надані або не конкретизовані зобов’язання, то розрив стає ще більшим.

Однак майже 90% фінансової допомоги від європейських інституцій надається у формі кредитів (хоча й на дуже вигідних умовах). Для порівняння, близько 60% фінансової допомоги США є безповоротними грантами.

Третій графік показує динаміку допомоги з часом. Європейська підтримка залишалася стабільною з 2022 року, тоді як американська була більш мінливою. У 2023–2024 роках допомога США сповільнилася через політичні суперечки в Конгресі, але знову зросла після ухвалення нового пакету допомоги та активізувалася під кінець терміну Джо Байдена.

Найбільшим донором у Європі є Німеччина, яка надала близько 17 мільярдів євро (включно з фінансовою, гуманітарною та військовою допомогою, але без урахування внеску через інституції ЄС). Друге місце посідає Велика Британія – 15 мільярдів євро, а далі йде Данія (див. графік 4).

Проте найбільші європейські економіки можуть зробити значно більше. Річні зобов’язання Німеччини та Великої Британії, як і США, становлять лише 0,2% їхнього ВВП.

“Допомога Україні радше виглядає як незначний політичний проєкт, ніж серйозне фіскальне зусилля”, – зазначається у звіті Кільського інституту.

Справді, у 1990 році Німеччина витратила більшу частку свого ВВП на підтримку Кувейту, ніж зараз витрачає на війну біля власних кордонів. Так само США щорічно витрачали значно більше під час Корейської, В’єтнамської та Іракської воєн.

Якщо оцінювати допомогу відносно розміру економіки, найбільші внески роблять країни Балтії та Скандинавії (див. графік 5). Наприклад, Естонія та Данія виділили Україні понад 2% свого довоєнного ВВП у вигляді двосторонньої допомоги.

Загалом, що ближче столиця країни до Росії, то більша її допомога Україні як частка ВВП (див. графік 6). Наприклад, Латвія та Литва, чиї столиці розташовані менш ніж за 1000 км від Москви, виділили понад 2% свого ВВП. Водночас Японія надає Україні більше двосторонньої допомоги, ніж Франція, Італія чи Іспанія – як у абсолютних цифрах, так і відносно своєї економіки, попри те, що вона більш ніж удвічі далі від Москви.

Європейські лідери отримали чіткий сигнал від адміністрації Трампа: “Жорсткі стратегічні реалії не дозволяють США зосереджуватися передусім на безпеці Європи”, – як зазначив міністр оборони Піт Хегсет.

Європейські країни вже роблять для України більше, ніж Америка. Якщо США скоротять фінансування, їм доведеться робити ще більше.