Без монстрів, але з внутрішнім, людським жахом. 17 липня у прокат виходить екранізація за Стівеном Кінгом “Життя Чака” з Томом Гіддлстоном

Головну роль у стрічці виконав британський актор Том Гіддлстон, відомий за образом Локі у фільмах та серілах Marvel, а також за ролями у стрічках “Багряний пік”, “Конг: Острів Черепа”, “Виживуть тільки коханці” та багатьма іншими. Водночас, малого та юного Чака зіграли дебютант Бенджамін Паяк та Джейкоб Трембле (“Кімната”, “Доктор Сон”).

Крім того, у фільмі задіяні Чіветел Еджіофор (“Доктор Стрендж”, “Бріджит Джонс: Закохана у хлопця”, “Марсіанин”), Марк Гемілл (франшиза “Зоряні війни”), Карен Гіллан (франшизи “Вартові Галактики”, “Джуманджі”, серіал “Доктор Хто”), Меттью Ліллард (франшизи “П’ять ночей у Фредді”, “Крик”), Анналіза Бассо (“Віджа: Походження зла”, серіали “Крізь сніг”), К’оріанка Кілчер (“Новий світ”, серіал “Алієніст”), Кейт Сіґел (“Віджа: походження зла”, серіали “Опівнічна меса”, “Привиди будинку на пагорбі”) та інші.

Сценаристом, режисером, монтажером та продюсером “Життя Чака” виступив справжній майстер горору Майк Фленаґан (серіали “Привиди будинку на пагорбі”, “Привиди маєтку Блай”, “Опівнічна меса”, “Опівнічний клуб”, “Падіння дому Ашерів”), який вже не вперше працює з прозою Стівена Кінга – зокрема, раніше він екранізував твори “Доктор Сон” та “Гра Джеральда”.

Світова прем’єра “Життя Чака” відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (TIFF) восени 2024 року, де він отримав приз глядацьких симпатій.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,7 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 81% схвалення від критиків з відзнакою “Сертифікована свіжість” та 88% від глядачів. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 67 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 6,8 з 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці “в цілому позитивні відгуки”.

Критики також хвалять картину. Collider називає фільм найкращою екранізацією Стівена Кінга за останні роки: глибока, щира, несподівано життєствердна.

The Wrap: “Фільм вразить вас у саме серце красою існування. Це не про страх — це про життя.”

Boston Globe: “Відчувається як найзатишніша ковдра, що огортає вас у кінотеатрі. Але не без розрядів статичної електрики.”

The Atlantic називає фільм «інтелектуальною, філософською драмою», мінімально хорором, зворушливою, що витягує людяність із повсякденності. Washington Post: «мозкова, але тепла картина», повільна, тактильна, з нотами світлого трилеру — хороша атмосфера, хоча сюжет повільно розгортається.

The Guardian вважає сюжет «плоским, емоційно холодним», звертає увагу на надмірну сентиментальність і слабку центральну фігуру Чака. LA Times називає історію «недоопрацьованим пазлом» — відзначає красиві моменти, але брак єдноголосого цілого. Vanity Fair позитивно описує сцену танцю й початок, але вважає останні акти розбіжними й недостатньо глибокими.