Борги киян за тепло виростуть на 3% інфляційних відшкодувань

У столиці переважна більшість споживачів комунальних послуг здійснюють вчасну та повноцінну оплату послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. Однак існує категорія громадян, які свідомо накопичують заборгованість та не здійснюють її рекструктуризацію, порушуючи чинне законодавство, інформує КМДА.

При цьому значна кількість таких боржників є власниками житла в центрі міста й площею 100 кв. м і більше. Саме до таких споживачів, які мають тривалий термін заборгованості, з літа поточного року комунальне підприємство «Київтеплоенерго» змушене застосовувати санкції – нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Це, насамперед, один з антикризових заходів, що допомогли підприємству накопичити кошти для стабільного проходження опалювального сезону в умовах газової кризи.

Такі механізми застосовуються відповідно до норм чинного законодавства та з міркувань соціальної справедливості відносно споживачів, які регулярно, вчасно та в повному обсязі сплачують за спожиті послуги. Адже договірні відносини чітко передбачають цей обов’язок споживача. При цьому підприємство спочатку інформує громадян про існуючі способи врегулювання питання заборгованості, зокрема, про механізм розстрочки боргу.

Норми статті 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов’язання. За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України. У відповідності до норм ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом норм цієї статі нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Звертаємо увагу на те, що проценти та інфляційна складова боргу, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (пеня/неустойка).

Споживачі, які повністю сплачують заборгованість за послуги з ЦО та ГВП, в наступному розрахунковому періоді вже не отримають нарахувань 3% річних та інфляційних втрат.

Також, враховуючи можливі фінансові навантаження на громадян, існує дієвий спосіб врегулювання питання заборгованості шляхом укладення угоди з реструктуризації заборгованості на певний термін, який узгоджується на етапі формування зазначеної угоди. Слід зауважити, що після підписання угоди реструктуризації боргу, нарахування 3% річних та інфляційних втрат скасовуються.

Статистика свідчить про високий рівень укладених угод реструктуризації боргу в липні 2021, у порівнянні з попередніми періодами, тобто за один календарний місяць врегульовано питання заборгованості з 303-ма боржниками, а за період з травня 2020 до травня 2021, протягом 12 місяців, – удвічі менше, а саме: з 158-ма боржниками. На сьогодні утримується тенденція значної кількості звернень в частині оформлення врегулювання заборгованості шляхом реструктуризації.

Враховуючи газову кризу, такий підхід роботи з боржниками є виправданим, оскільки забезпечив акумулювання коштів для опалювального сезону та дозволив не допустити ризику збільшення тарифів на фоні тенденції масової та системної несплати за послуги.

Фото: Фейсбук