Боротимуться з «верхівкою»: у Верховній Раді пояснили, як буде діяти закон про заборону УПЦ МП

Про це в інтервʼю РБК-Україна повідомив голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат від фракції “Слуга Народу” Микита Потураєв.

“Отже, ДСЕСС провели дослідження, і, за його підсумками, виявили, що є ознаки афілійованості. Жодних десятків тисяч позовів не може бути. ДСЕСС не буде позиватися проти всіх одночасно парафій. Головні зв’язки афілійованості — вони ж нагорі, це зрозуміло. Саме там і буде йти головна боротьба. І це якщо вони самі не розірвуть ці зв’язки — бо в такому разі не буде й потреби йти до суду”, — пояснив Потураєв.

Зокрема боротьбу із законопроєктом про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики назвав “чистою явкою з повинною”.

Потураєв додав, що кожна церква має типові статути. У разі їх зміни “верхівкою” — статути будуть змінені каскадом до самого низу.

“Отже, якщо коротко, механізм такий: дослідження, якщо встановлюється афілійованість – далі припис, 30 днів дається, якщо не виконаний припис, то ДСЕСС іде в суд. Ніколи не планувалося, що ДСЕСС буде йти в суд проти тисяч парафій, лише проти тих структур, де власне і є осередок цих зв’язків”, — зауважив він.

Заборона УПЦ МП

У жовтні 2023 року Верховна Рада України у першому читанні прийняла законопроєкт, що передбачає заборону Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) та інших релігійних організацій, які мають зв’язки з Росією.

У березні 2024 року комітет рекомендував Раді підтримати цей законопроєкт і в другому читанні. Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету, зазначила, що друге читання може пройти у травні або червні.