Боєць тероборони розповів, як вдалося відстояти аеродром у Василькові на початку повномасштабної війни

У перші дні російського вторгнення окупанти били ракетами та хаотично обстрілювали зі стрілецької зброї аеродром у Василькові. Про це розповів інструктор з інженерної підготовки навчального табору одного з підрозділів бригади Сил територіальної оборони на Київщині Віктор Волосевич з позивним «Вікстон» у інтерв’ю АрміяInform.

Чоловік брав участь в обороні аеродрому у Василькові, нині разом із сином та невісткою несе службу в підрозділі сил ТрО ЗСУ.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф Віктор долучився до ТрО ЗСУ. Вже 25 лютого разом із групою з близько 20 військових він виконував завдання з оборони військового аеродрому на Київщині. Чоловік пригадує, що в перші дні доводилося боротися з ворожими дрг.

«Я був одним зі старших у нашій групі, тому взяв на себе обов’язок прочесати місцеву школу. Коли зайшов у підвальне приміщення – побачив чоловіків віком 25-35 років, одягнених у спортивні костюми. Вони сказали, що ховаються від бомб. Розмова в нас не зав’язалася, до того ж підозрював, що вони можуть бути озброєними. Вийшов наверх, наказав закрити вхід, поставили охорону. Спостерігали за ними, але ближче до вечора по нас відкрили вогонь із боку цвинтаря. Тоді з’ясувалося, що людей у підвалі вже немає», – згадує Віктор.

Віктор пригадує, що в перші дні на аеродромі велися обстріли зі стрілецької зброї та здійснювалися масовані ракетні удари.

«По нас велася хаотична стрільба, думаю, що ворожі дрг або самі панікували, або недосвідчені були чи просто не розуміли куди рухатись. Васильків постійно піддавався ракетним обстрілам. Ми бачили, як ракети пролітали через нас, імовірно, були спрямовані в бік міста Ірпінь. Дивилися траєкторію польоту – у бік Ірпеня й Бучі ракети вилітали з Криму, до нас – із Білорусі й десь з-під Сум», – говорить військовий.

Найпотужніший ракетний обстріл Віктор пам’ятає детально, адже саме тоді ніс чергування на посту.

«О 7 ранку заступив на пост, приготував чай, гадав, що спокійно спостерігатиму, адже у противника був своєрідний графік обстрілів. Але 12 березня вони порушили його – випустили по нас 6 ракет. Коли почув перший приліт – думав, що неподалік електричка проїхала, такий свист був. Тоді вони влучили в наш головний склад боєприпасів, який здетонував, і ми ще близько кількох годин приборкували пожежу. Пощастило, що напередодні отримали команду винести максимум ракет із будівлі. Пам’ятаю, тягли їх, розкладали біля літаків, не розуміли навіщо. Якби тоді цього не зробили – залишися б узагалі без боєприпасів», – говорить Віктор.

Чоловік зауважує, що вдячний товаришам, які були поряд. Вони допомагали в усьому, приходили на пост на 10-15 хвилин раніше своєї зміни та постійно спостерігали за обстановкою.

Нині Віктор навчає військових сил ТрО Київщини інженерної справи – помічати розтяжки, розрізняти різні види мін і вибухонебезпечних приладів. Чоловік упевнений, що інженерно-саперна підготовка – обов’язкова складова. Він також виїжджає в інші підрозділи на Київщині, де проводить заняття.

Син Віктора – заступник командира одного з підрозділів, невістка Марина – розвідниця-телефоніст, а онук Лев у віці 10 років свідомо опановує військову справу. Хлопчик розповів, що мріє стати військовим медиком.

Як відомо, бої за Васильків із російськими окупантами почалися 26 лютого, під час повномасштабного наступу російських військ на Україну.

12 березня росіяни випустили вісім ракет по Василькову, після чого сталося загоряння на нафтобазі в селі Крячки, а місцевий аеродром було повністю знищено.

Фото: Фейсбук