Британія та США підписали стратегічну угоду про співпрацю у сфері критичних мінералів

Про це повідомили на сайті британського уряду.

Документ був підписаний у Вашингтоні за участю заступника держсекретаря США Джейкоба Хелберга та міністерки закордонних справ Британії Сіми Малхотри під час масштабного міністерського саміту за участю представників понад 50 країн.

Згідно з умовами меморандуму, сторони зобов’язалися використовувати інструменти економічної політики та спільні інвестиції для підтримки видобутку та переробки рідкісноземельних елементів. Окрему увагу приділено боротьбі із субсидованим імпортом, який тривалий час підривав внутрішнє виробництво у США та Великій Британії.

Угода передбачає активну координацію у виявленні пріоритетних проєктів та залученні приватного фінансування для їх реалізації. Британія та США домовилися обмінюватися даними про інвестиції, які можуть загрожувати національній безпеці, та за потреби блокувати продаж стратегічних активів у сфері критичних мінералів.

Це рішення є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа щодо створення спеціальної торговельної зони для надійних партнерів, де умови інвестування будуть захищені від неринкових практик третіх сторін.

Крім того, обидві країни планують синхронізувати свої підходи до ціноутворення на ринку металів, щоб уникнути штучних маніпуляцій, які використовують диктаторські режими для тиску на світову економіку.

Для Британії ця співпраця є критично важливою, оскільки сектор стратегічних мінералів приносить бюджету понад 1,7 млрд фунтів стерлінгів щорічно та забезпечує роботу десятків тисяч людей.

Вже протягом наступних шести місяців міністри обох країн зберуться на спеціальну інвестиційну зустріч, щоб затвердити перелік конкретних гірничодобувних об’єктів, які отримають спільну державну підтримку.

Наразі Британія активно підтримує ініціативу США щодо формування «мінерального блоку» союзників, до якого, окрім Лондона, вже долучилися ОАЕ, Індія та низка країн Латинської Америки. Це партнерство має стати основою для нової економічної архітектури, де доступ до літію, кобальту та титану не буде залежати від геополітичних амбіцій Пекіна.