Будь-яка угода, ймовірно, включатиме болісні поступки з боку України — The New York Times

Про це пише головний кореспондент московського бюро The New York Times Антон Трояновський.

Зараз у України мало варіантів для повернення останніх територіальних здобутків Росії на полі бою. Це означає, що будь-яка угода, ймовірно, включатиме болісні поступки з боку України, що може бути сприйнято як винагорода агресії Путіна. Це також означає, що Росія, можливо, буде ставити жорсткі умови.

Однак Путін може мати власні мотиви для укладення угоди. Російська економіка ризикує зіткнутися з неконтрольованою інфляцією на фоні величезних витрат на війну, в той час як військові щодня втрачають понад тисячу осіб. А врегулювання питання України може прокласти шлях до зменшення західних санкцій.

Переговори будуть надзвичайно складними. Багато хто сумнівається, що Путін буде вести перемовини чесно, а Європа і Україна бояться, що Трамп може бути схильний укласти угоду з Кремлем за їхніми спинами.

Адміністрація Байдена прагнула ізолювати Росію дипломатично і заявила, що будь-які переговори щодо майбутнього України повинні включати українців. Трамп відійшов від цього підходу 12 лютого, коли він обговорив Україну в довгій розмові з Путіним і потім сказав, що “поінформує” президента України Володимира Зеленського про свою бесіду.

Тепер саме Україна здається ізольованою. Зеленський заявив, що його не запросили на переговори цього тижня між високопосадовцями Трампа та їхніми російськими колегами в Саудівській Аравії.

Європейські країни також можуть бути відсторонені — хоча загальна допомога Європи Україні з початку війни, близько 140 мільярдів доларів, є більшою за надану США.

Трамп заявив, що “ймовірно” зустрінеться з Путіним в Саудівській Аравії найближчим часом. Катар, Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина вже виступають посередниками між Україною та Росією з таких питань, як обмін полоненими та навігація в Чорному морі.

Україна заявила, що ніколи не визнає змін своїх кордонів. Росія претендує не лише на приблизно 20% території країни, яку вже контролює, але й на частину українських земель у чотирьох регіонах, які вона не повністю контролює.

Залишення відкритим шляху для України до Європейського Союзу, але не до НАТО, можуть подати як компроміс. Перед тим, як мирні переговори 2022 року зазнали невдачі, російські переговорники погодили формулювання у проєкті угоди, яке зазначало, що угода буде «сумісна з можливою участю України в Європейському Союзі».

Без членства в НАТО, президент Зеленський пропонував розміщення 200 000 іноземних військ в Україні для забезпечення будь-якого припинення вогню. Аналітики зазначають, що Захід не може створити таку велику силу. Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії, заявив в неділю, що його країна буде готова відправити невизначену кількість миротворчих військ.

Але Росія хоче своїх «гарантій безпеки», щоб переконатися, що Україна не спробує відновити свою військову здатність і не відвоює захоплені Росією території. Вона хоче обмежити розмір української армії та заборонити іноземні війська на території країни.

Вирішення цього питання вважається однією з найскладніших частин будь-яких переговорів. Група експертів на чолі з Марком Веллером, професором міжнародного права з Кембриджу, який спеціалізується на мирних переговорах, розробила можливу угоду, яка передбачає компроміс: розміщення невеликої міжнародної сили з 7 500 осіб, укомплектованої країнами, прийнятними для Росії та України, для підтримки миру на передовій.

Пропозиція Веллера передбачає негайне введення санкцій проти будь-якої зі сторін, якщо вона відновить бойові дії. Вона дозволить Україні проводити обмежені спільні навчання з іншими країнами і співпрацювати з ними в сфері виробництва зброї та військового навчання. Не буде постійного розміщення іноземних військ, але Україна може приймати невелику кількість технічних фахівців. Україна погодиться на заборону ракет з дальністю понад 155 миль.

Тривалість будь-якого миру може залежати від деталей угоди про припинення вогню.

Томас Гремінгер, колишній швейцарський дипломат, який займався моніторингом припинення вогню на сході України після 2015 року, виокремлює три ключові питання.

Перше — це погодження «лінії зіткнення», що розмежовує території, контрольовані Росією та Україною. Далі має бути створена «зона відведення» або буферна зона між протилежними силами, щоб уникнути випадкових пострілів або непорозумінь, які можуть призвести до бойових дій. Третє — це необхідність мати механізм, щоб притягнути обидві сторони до відповідальності за порушення припинення вогню.

Мова в угодах «може бути дуже технічною» щодо таких питань, як зона відведення та контроль за виконанням припинення вогню, сказав Гремінгер, зараз директор Женевського центру з безпекової політики. Але, за його словами, ця мова може бути «дуже вирішальною для того, чи буде припинення вогню виконуватись».

Путін стверджує, що його війна не лише про Україну, але і щоб змусити Захід прийняти нову архітектуру безпеки в Європі.

За кілька тижнів до вторгнення він висунув ультиматум, вимагаючи, щоб НАТО припинило розширення на схід і вивело свої війська з більшої частини Європи. У своєму телефонному дзвінку з Трампом 12 лютого Путін попередив про «необхідність усунення корінних причин конфлікту», повідомив Кремль.

Це означає, що Росія, ймовірно, висуне вимоги, які є значно ширшими, ніж майбутнє самої України.

Союзники Америки, напевно, будуть стверджувати, що відступ НАТО в Європі збільшить ризик російського вторгнення для таких країн, як Польща та Балтійські держави. Але Трамп може бути готовий погодитися на таку угоду, враховуючи його скептицизм щодо американських розгортань за кордоном.