Київська Мала опера, розташована в будівлі Лук’янівського народного будинку, зазнає систематичних руйнувань від початку повномасштабного вторгнення РФ, а процес її порятунку зайшов у глухий кут через відсутність державного фінансування та проблеми з дахом.
Про це розповіли представники благодійного фонду «Гуртум», пише «Хмарочос».
Ця пам’ятка місцевого значення, побудована на початку XX століття, потрапляла під удар російських ракет щонайменше десять разів та була внесена до офіційного звіту комісії ЮНЕСКО щодо фіксації воєнних злочинів.
Окрім обстрілів, на стан збереження будівлі впливає хронічний брак фінансування та комунікації з місцевою владою. Представниця БФ «Гуртум» Катерина Поліщук розповіла, що споруда не отримувала державного фінансування на ремонт близько 40 років, ще з радянського періоду.
Проєкт повної реставрації розробили у 2020 році, а у 2021 році КМДА забронювала бюджетні кошти. Однак через початок повномасштабної війни фінансування так і не виділили, тож системного рішення щодо відновлення споруди досі немає.
Наразі підтримання базової працездатності театру забезпечується завдяки зусиллям волонтерської спільноти в межах ініціативи #SaveMalaOpera. Долучившись до проєкту у 2024 році, активісти БФ «Гуртум» коштом донатів та благодійних подій оновили електрику, зробили косметичні ремонти на двох поверхах та відновили три автентичні дерев’яні вікна.
Утім, масовані атаки у травні та липні 2026 року знову суттєво пошкодили будівлю. Травневий удар виламав рами та вибив щойно відремонтоване скління, а після нової атаки волонтерам довелося двічі поспіль зашивати отвори плитами та плівкою. Найгострішою проблемою пам’ятки залишається стан покрівлі.
«Скло і дах – це дорогі й технічно складні роботи, їх має фінансувати держава. Ми збираємо донати, робимо те, що під силу волонтерам – зашиваємо вибиті вікна OSB або плівкою, робимо шпаклювання стін, фарбування і чекаємо, поки нарешті необхідні роботи буде виконано, але цей час непрогнозований. Плюс сама локація зараз є епіцентром небезпеки, що ще менше спонукає державу робити це швидко. Ми закрили все плівкою, але вода руйнує стіни зсередини. І це ставить нас у глухий кут: робити внутрішні оздоблювальні роботи немає сенсу, поки держава не відновить дах і вікна», – розповіла Катерина Поліщук.
За даними волонтерів, оцінити вартість повноцінної реставрації без нової актуальної експертизи наразі неможливо, адже споруда потребує глибинного відновлення фундаменту, конструктивних елементів, фасаду та всіх приміщень, що коштуватиме мільйони гривень.
Читайте також: Росія атакувала Київ балістикою: летіло понад 40 ракет, є загиблий та поранені, пошкоджено метро
Служба безпеки України завдала удару по інфраструктурі нафтопереробного заводу «Лукойл-Пермнафтооргсинтез» у російській Пермі, розташованому на…
Міністерство закордонних справ України рекомендує прочанам-хасидам утриматися від поїздок до Умані для святкування Рош га-Шана.
У середу, 29 липня, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення виділити додатково 70 мільйонів гривень із…
Справу 53-річного "ченця" Харківської єпархії російської церкви УПЦ (МП), якого обвинувачують у зґвалтуванні неповнолітньої, шантажі,…
У російській Тулі невідомий скоїв замах на очільника компанії з розробки дронів, він перебуває у…
Від початку 2026 року на водоймах Києва загинули 36 людей, зокрема троє дітей. Це більш…