Будівництво Національного військового меморіального кладовища. У Мінветеранів розкрили деталі щодо скандального переможця тендеру

Про це повідомили у Міністерстві у справах ветеранів.

«Білдінг Юа» — це тимчасове об’єднання підприємств, створене для реалізації конкретного проєкту. Це є розповсюдженою практикою, яка не суперечить законодавству», — йдеться в повідомленні.

Відомо, що це об’єднання заснували три підприємства: одеське «Євроелітбуд», дніпровське «Акам» та «Броварське шляхово-будівельне управління №50».

Кінцевими бенефіціарами консорціуму записали одеситів Олександра Ісаєва та Наталію Побережець.

У міністерстві наголосили, що ці компанії не є одноденками. Вони вже займалися реконструкцією першої черги Меморіалу Голодомору. Тож, навпаки, мають досвід.

В Україні провели тендер на будівництво першої черги Національного військового меморіального кладовища

Раніше повідомляли, що держустанова «Національний військовий меморіальний цвинтар» 1 серпня визначилася з переможцем на будівництво першої черги Національного військового меморіального кладовища в межах Гатненської територіальної громади Київської області: ним став консорціум «Білдінг Юа» з Києва.

Цінова пропозиція фірми-переможця склала 1,75 млрд грн, що на 41,96 млн грн менше від очікуваної ціни замовника (1,8 млрд грн).

I черга будівництва військового цвинтаря включає облаштування секторів поховань, автостоянки, під’їзної дороги, огорожі, інженерних мереж, будівництво колумбарної стіни. Загалом під традиційні поховання буде відведено 12 036 могил і 720 колумбарних ніш.

«Більшу частину з вказаних могил буде заповнено коштом неідентифікованих останків українських оборонців, котрі зберігаються у спеціальних рефрижераторах. Орієнтовно понад 6 тис. могил на військовому кладовищі буде облаштовано до кінця 2024 року», – сказав заступник директора держустанови Ярослав Старущенко в інтерв’ю «Главкому».

За інформацією видання, документи, які надав консорціум «Білдінг Юа», містили низку невідповідностей до тендерної документації замовника. Наприклад, були відсутні відповідні документи, що підтверджують наявність спеціалізованого обладнання для розпилу виробів з натурального каменю вулканічного походження (граніту та/або лабрадориту); бракувало документа, що підтверджує письмовий дозвіл загальних зборів консорціуму на укладання директором угод на суму понад 10 млн грн; неточності у документах щодо власності асфальтобетонного заводу. Також не вистачало антикорупційної програми та наказу про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.