Червень, липень і серпень: історія походження українських назв літніх місяців

Почнімо місяць найбільш сонячної пори року з удосконалення своєї української та шукаємо відповіді, звідки походять назви літніх місяців. А також згадуємо, як їх іменували наші предки.

Червень – за однією з теорій, назва місяця утворена від слова “червець” – народне найменування кошенілі – невеликої комахи, із якої в давнину добували червоний барвник для фарбування тканини, ниток. Також червень вважають місяцем хробаків, адже саме в цей період розвиваються лялечки та люди в садках збирають шкідливих гусениць, відповідно, слово “черв” могло дати поштовх до витворення назви. Ще маємо третю теорію: від прикметника “червоний”, бо початок літа – час цвітіння квітів і дозрівання ягід, зокрема полуниць, черешень. Вважають, що раніше перший місяць літа іменували ізок назва коників-цвіркунів, яких було багато в цей період. Маємо й інші варіанти: кресник, кресень (тобто літній сонцеворот, час, коли крешуть вогонь, запалюють купальське багаття), червець, червивий місяць, гнилець.

Липень – має більш прозору історію походження, адже цієї пори цвіте липа, він є місяцем збору липового меду й квіту. Імовірно, сучасний варіант витворився на основі лексеми “липець” (тобто липовий мед).

Раніше в народі побутували варіанти:

• білець (час, коли вибілювали полотно)
• грозовик, грозник або дощовик (пов’язано з погодними особливостями)
• сінокіс чи косень (асоціація з видом польової роботи)
• ґедзень (зафіксовано у словнику Грінченка з відсилкою до пори активності ґедзів)

І нарешті серпень – місяць жнив і збирання врожаю, тому й отримав найменування від одного з головних знарядь праці – серпа. В українських діалектах засвідчені інші народні назви: копень (утворення від іменника копа – «зібрана на полі купа збіжжя»), густар (найімовірніше, від слова “густо”), хлібочол (бо час збирання хлібів), жнивець (період жнив), зорничник/зоряничник (наші предки підмічали, що саме в серпні найяскравіше сяють зорі), ки́вень/ ки́вотень (тварини від надокучливих комах кивають головою), городник (пора праці на городі), барильник, спасівець (християни цього місяця святкують 3 Спаси: медовий, яблучний, горіховий).

І наостанок покажемо невеликий приклад справжньої спорідненості мов:

Українці говорять червень біл.чэ́рвень – пол. czerwiec – чеська – červen

У нас липень- біл. лі́пень – пол. lіріес – чеська lіреń

Ми скажемо серпень- біл. се́рпень – пол. sierpień – чеська srpen.

А тепер пригадайте російські вкрадені назви – іюнь, іюль, август. Мові не нав’яжеш міф про колиску братніх народів.

Отже пірнаймо в літо, насолоджуймося самобутністю української та тримаймо мовний фронт разом!

Автор: Ірина Коваленко