Чому Дніпро позеленів і звідки взялася піна: пояснення екологів

Причини таких змін пояснили фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо».

На думку екологів, зеленувате забарвлення Дніпра влітку пов’язане з активним розвитком мікроскопічних водоростей та ціанобактерій. Це явище називають «цвітінням» води.

Під час масового розмноження мікроорганізмів вода може змінювати свій природний колір. Залежно від видового складу водоростей вона набуває зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків.

Одним із ключових чинників, що сприяють розвитку водоростей, є надлишок біогенних речовин — передусім сполук азоту та фосфору.

Спека сприяє «цвітінню»

Інтенсивність цього процесу залежить також від погодних та гідрологічних умов.

Тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють сприятливе середовище для швидкого розмноження водоростей.

Подібні процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.

Звідки взялася піна

Появу піни біля берегів екологи також пов’язують із масовим розвитком та відмиранням водоростей.

Після відмирання значної кількості біомаси у водоймі активізується розкладання органічної речовини. Природні органічні сполуки та продукти розкладання можуть накопичуватися біля берегів і спричиняти появу неприємного запаху.

Під дією хвиль і вітру ці речовини сприяють утворенню піни. Найбільше її накопичується на ділянках із повільнішою течією, зокрема вздовж берегової лінії.

Водночас сама поява піни не є доказом хімічного забруднення водойми. Встановити конкретні причини можна лише за результатами лабораторних досліджень.

Відмирання водоростей може впливати на рибу

Після масового відмирання водоростей їхня біомаса розкладається та споживає розчинений у воді кисень.

За значного дефіциту кисню це може погіршувати умови існування риби та інших водних організмів і навіть призводити до їхньої загибелі.

У Києві відібрали проби води

Фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» виїхали на місце та відібрали проби води для детального лабораторного аналізу.

У КМДА наголошують, що «цвітіння» саме по собі не свідчить про скид забруднювальних речовин чи стічних вод. Водночас воно є сигналом про зміни екологічної рівноваги водойми.

Оскільки Дніпро є річкою загальнодержавного значення, для оцінки ситуації необхідно враховувати стан усього басейну.

Для координації подальших дій та посилення моніторингу Київ уже звернувся до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.

За результатами лабораторних досліджень фахівці додатково поінформують про можливі ознаки забруднення, якщо їх буде виявлено.