Чому та як будівництво державою Київської обхідної дороги спровокувало обурення екологів та автоекспертів

Про це повідомили в програмі «Київ. NewsRoom» телеканалу «Київ».

Із початку локдауну, 5 квітня, на дорогах столиці значно побільшало автомобілів, адже не всі кияни змогли отримати спецперепустку на громадський транспорт. Відтак, Київ уже другий тиждень сковують затори.

Значна частина транспорту проїжджали місто транзитом. Саме для того, щоб вантажівок на київських шляхах поменшало цьогоріч навколо столиці планують почати зводити нову обхідну дорогу. Магістраль зв’яже всі міжнародні й національні траси, які сходяться в столиці.

Загальна протяжність – майже 150 кілометрів, від Варшавської траси до Чернігівської. Київська обхідна дорога має розкинутись навколо столиці, немов кольє. Намистинками ж будуть розв’язки на ній. Перші ділянки майбутньої транспортної артерії вже проектують.

«Ці ділянки з’єдують дороги М-07 Київ-Чоп та М-06 Київ -Житомир, а також М-06 М-05 Київ-Одеса. Готовий проект ми плануємо отримати влітку цього року. Також у березні 2021 року ми об’явили ще дві ділянки на проектування, враховуючи перехід через річку Дніпро», – розповів Руслан Ничік, начальник Служби автодоріг на Київщині.

Готовий проект нового мосту через Дніпро мають представити у квітні наступного року. Однак будівництво Київської обхідної дороги планують розпочати вже цьогоріч. На захід від Києва.

У сюжеті – траса Київ-Ковель. Тут між селами Клавдієво-Тарасове й Микуличі буде початок магістралі. Нульовий кілометр. Нова дорога має пролягти крізь поля, луки й ліси. Через заплановане видалення дерев – виник скандал. Проти будівництва траси виступила частина біологів.

40 гектарів лісу – саме стільки доведеться вирубати заради нової дороги, підрахували активісти. Утім, біологи кажуть – більший вплив буде від так званої фрагментації.

«Фрагментація – це коли одна цілісна екосистема розділюється на декілька, що є абсолютно негативним. От ця дорога фактично розділить на декілька частин великий Лісовий масив і нанесе непоправної катастрофічної шкоди всьому, що мешкає в цьому Лісовому масиві. Там були виявлені десятки червонокнижних видів. Навіть біля траси створено нещодавно заказник, який називається “Плахтянський”. Тобто цей ліс із природоохоронної точки зору є дуже-дуже важливим», – зазначив Єгор Гриник, біолог.

Водночас у Службі автомобільних доріг заспокоюють – у межах будівництва траси біля доріг висадять нові зелені насадження.

«За кожне викопане чи зрубане дерево – ми будемо садити нові дерева», – запевнив Руслан Ничік.

Окрім цього, захистять і диких тварин від шумної магістралі.

«Ця дорога буде влаштована за всіма європейськими нормами. Будуть влаштвані шумозахисні екрани та так звані екопереходи», – додав начальник Служби автодоріг на Київщині.

Тож, тварини зможуть безпечно переходити з однієї частини лісу в іншу. Та попри це – екологи просять змінити трасування магістралі так, щоб вона не проходила крізь ліс. І навіть пропонують обхідний варіант.

«У межах вже, наприклад, існуючої дороги від міста Бородянка до міста Макарів, яка могла б фактично так само з’єднати дві траси – Київ-Чоп і Київ-Ковель. Проблема, як я бачу, у тому, що для того, щоб прокласти такий альтернатвий варінат, потрібно отримати багато погоджень від землекористувачів і землевласників. Це доволі багато роботи. А вивести лісову ділянку можна всього одним рішенням Кабінету міністрів», – наголосив Єгор Гриник.

Та все ж в Укравтодорі запевняють, що наразі робити висновки зарано, адже проектування ще триває. Водночас точно невідомо, скільки коштів витратять на зведення об’їзного напівкільця. Поки є тільки попередні розрахунки.

«Дані ми отримаємо після того, як у нас на руках буде проект та експертиза з точною вартістю цих робіт. Орієнтовно ми робили розрахунок – вся ділянка півкільця це приблизно 85 мільрядів гривень», – зазначив Руслан Ничік.

Транспортні ж експерти кажуть, що розрахунків ефективності будівництва обхідної дороги не бачили. Можливо, такий об’єкт не буде надто результативним.

«Якщо ми б умить запустили цю дорогу завтра, то, думаю, ми просто б цього не помітили. Насправді ж обмеження, наприклад, не пускати вантажні автомобілі в голини пік дало б навіть кращий ефект. Воно хоча б коштувало значно дешевше», – розповів Дмитро Беспалов, експерт із питань транспортного моделювання.

Водночас експерти додають, що за 85 мільярдів гривень можна було б збудувати четверту лінію метро – на Троєщину. Або ж реалізувати цілий комплекс транспортних проектів.

«Якби була можлоивітсь вкласти такі гроші в місто Київ, у розвиток транспортної інфраструктри зокрема, то в нас би з’явилась трамвайна мережа європейського рівня, ми би розвивали швидкісний транспорт, типу міської електрички, у нас би вистачило добудувати певні станції метрополітену. І на решту нам би ще залишилося на велоінфраструктуру та оптимізацію наземного громадського транспрту», – наголосив експерт із питань транспортного моделювання.

Дмитро Беспалов також розповідає, що ефективно було б збудувати хорду – це такі магістралі, які пронизують місто, відводячи транзит.

«Можливо, у санітраній зоні залізниці (там все одно не можна нічого будувати) можна прокласти хорду. Зробити шумовідбивні екрани. Зробити таку повноцінну відособлену магістраль. Місцями, можливо, сховати десь під землю або ж над земелю пропустити», – припустив Дмитро Беспалов.

Свій погляд на будівництво автообходу столиці мають і водії. Щодня тисячі вантажівок транзитом проїжджають місто. І простоюють годинами в заторах, спалюючи бензин і свої нерви.

Керманичі кажуть, що Києву потрібна об’їзна дорога, адже ввечері в п’ятницю, наприклад, з міста виїжджають щонайменше 2 години.

Однак зараз водіям доведеться постояти ще більше, бо ж розпочинається довгоочікуваний капітальний ремонт Кільцевої дороги – від Одеської площі до вулиці Ватутіна, що на Жулянах. Тут перший етап оновлення мають закінчити до липня. А частину нової обхідної дороги між Варшавською і Одеською трасами планують збудувати за два роки. Повністю закінчити транспортне намисто з мостами, шляхопроводами і розв’язками розраховують за 4-5 років.

Фото: скріншот