CNN озвучив 5 сценаріїв завершення війни Росії проти України

Телекомпанія CNN спрогнозувала п’ять можливих сценаріїв завершення війни росії проти України.

1. Путін погоджується на беззастережне припинення вогню.

Крайньо малоймовірно. Навряд чи путін погодиться на припинення вогню, яке залишить лінію фронту без змін — саме таку паузу США, Європа й Україна вимагали в травні, погрожуючи санкціями, і росія її відхилила. Трамп відступив від санкцій, надавши перевагу неформальним переговорам у Стамбулі, які ні до чого не призвели. Раніше цього року оголошене 30-денне припинення вогню, спрямоване на захист енергетичної інфраструктури, не мало значного ефекту його дотримання.

Зараз Кремль перетворює поступові здобутки на фронті на стратегічні переваги й не бачить сенсу зупиняти цей процес саме на його піку. Навіть загроза вторинних санкцій проти Китаю та Індії — які, схоже, не піддаються тиску США — не змінить його військовий розрахунок на найближчі місяці. Принаймні до жовтня путін прагнутиме продовжувати бойові дії, бо він вважає, що перемагає.

2. Прагматизм і нові переговори.

Переговори можуть завершитися домовленістю про подальші переговори восени, які закріплять здобутки росії після стабілізації лінії фронту — як у військовому, так і буквальному сенсі — приблизно в жовтні. До того часу путін може захопити східні міста ПОКРОВСЬК, КОСТЯНТИНІВКУ й КУП’ЯНСЬК, що дасть йому достатньо сильну позицію, щоб перечекати зиму й перегрупуватися. росія тоді зможе відновити бойові дії у 2026 році або використати дипломатію, щоб зробити ці здобутки постійними. путін також може порушити тему виборів в Україні — відкладених через війну й тимчасово використаних Трампом як аргумент — аби поставити під сумнів легітимність Зеленського або навіть просунути кандидатуру, більш прихильну до Кремля.

3. Україна якось витримує наступні два роки.

У цьому сценарії військова допомога США та Європи допомагає Україні мінімізувати поступки на фронті найближчими місяцями, і це змушує путіна знову звернутися до переговорів, бо його військові знову не досягли цілей. Покровськ може впасти, інші східні укріплення — опинитися під загрозою, але просування росії може знову сповільнитися, як це вже було раніше. Кремль також може відчути наслідки санкцій і перегріву економіки.

Європейські країни вже підготували плани створення «сил коаліції охочих», які буде розгорнуто в Україні в межах системи гарантій безпеки. Десятки тисяч військовослужбовців країн НАТО можуть розміститися навколо КИЄВА та інших великих міст, надаючи Україні логістичну й розвідувальну підтримку під час відновлення, і створюючи достатній стримувальний фактор, щоби Москва вирішила залишити лінію фронту незмінною. Це — найкраще, на що може розраховувати Україна.

4. Катастрофа для України та НАТО.

Путін може правильно оцінити розкол у єдності Заходу після саміту з Трампом, який покращить відносини США з росією, але залишить Україну саму. Європа може зробити все можливе для підтримки Києва, але без американської підтримки — не зможе змінити хід війни. путін може перетворити невеликі здобутки на сході України на повільний відступ українських сил у відкритій, рівнинній місцевості між Донбасом і центральними містами — Дніпром, Запоріжжям і столицею.

Українська оборона може виявитися слабкою, а криза мобілізації — перерости в політичну катастрофу, коли Зеленський буде змушений оголосити широку мобілізацію для підтримки оборони країни. Безпека Києва знову опиниться під загрозою. путінські війська просуватимуться далі. Європейські уряди визнають, що краще воювати з росією на території України, ніж потім — на території ЄС. Але зрештою політичного мандата на вступ у війну заради українських земель у них немає. путін просувається далі. НАТО не дає єдиної відповіді. Це — нічний жах для Європи. І це — кінець суверенної України.

5. Катастрофа для путіна: Повторення долі СРСР в Афганістані.

росія може й далі робити помилки, втрачаючи тисячі солдатів щотижня заради незначних здобутків, при цьому санкції почнуть руйнувати союз із Китаєм і доходи від Індії. Фінансові резерви Фонду національного добробуту почнуть вичерпуватися, надходження знизяться. У московській еліті зростатиме невдоволення через те, що Кремль відкинув дипломатичні шляхи виходу з війни й натомість обрав виснажливе протистояння з НАТО у війні за власним вибором.

Трамп перетвориться на хрому качку, а після проміжних виборів у США американська зовнішня політика знову повернеться до традиційної опозиції Москві й її союзнику — Пекіну. У цьому сценарії Кремль зіткнеться з моментом, коли ігнорування реальності й економічні страждання населення стануть токсичними. Саме такий прорахунок тримав СРСР в Афганістані — у ще одній безперспективній війні з власної ініціативи. Подібні моменти раптової кремлівської слабкості вже проявлялися під час цієї війни в Україні — як-от тоді, коли довірена особа путіна, Євгєній Прігожин, несподівано очолив короткочасний заколот проти столиці.

путін виглядає сильним — доти, доки не здається слабким. А тоді він може виявитися критично вразливим. Так вже траплялося і з експансіоністською радянською росією, і з самим путіним. Проблема цього сценарію в тому, що він залишається найбільшим сподіванням західних стратегів, які не можуть ані дозволити повномасштабний вступ НАТО у війну для перемоги України, ані повірити в здатність Києва самостійно витіснити Москву військовим шляхом.

Додамо, за даними NYT, Путін хоче не територій, а гарантій нерозширення НАТО.