Учасники Конференції ООН щодо зміни клімату (COP29) у столиці Азербайджану Баку після двох тижнів напружених переговорів досягли домовленості про виділення щонайменше 1,3 трильйона доларів щорічно до 2035 року біднішим країнам для допомоги у боротьбі зі зміною клімату. З цих коштів щонайменше 300 мільярдів доларів мають надходити від промислово розвинутих країн.
Про це пише dpa.
Фінансування має на меті допомогти країнам, що розвиваються, посилити захист клімату та адаптуватися до руйнівних наслідків глобального потепління, таких як дедалі частіші посухи, буревії та повені. Наразі розвинені індустріальні країни щорічно виділяють понад 100 мільярдів доларів США на допомогу, пов’язану зі змінами клімату. Однак, за даними незалежної групи експертів ООН, потреба у зовнішній допомозі зараз становить близько 1 трильйона доларів на рік до 2030 року і 1,3 трильйона доларів до 2035 року.
Щоб залучити 1,3 трильйона доларів щорічно, угода передбачає, що міжнародні банки розвитку повинні значно збільшити обсяги кредитування або списати борги для бідніших країн. Також мають широко залучатися відповідні приватні інвестиції. Крім того, заохочується залучення додаткових країн-донорів.
Як пише dpa, заклик учасників конференції сформульовано настільки широко, що кліматичні активісти розкритикували цей план, адже жодна конкретна організація не несе відповідальності за досягнення глобальної мети. Критика лунала і від учасників конференції.
“Сума, яку пропонується мобілізувати, є надзвичайно низькою. Це мізерна сума”, — сказала індійська делегатка Чандні Райна, цитує агентство AFP.
За її словами, “цей документ — трохи більше, ніж оптична ілюзія”.
“На нашу думку, це не допоможе вирішити величезну проблему, з якою ми всі стикаємося”, — зазначила представниця Індії.
Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Саймон Стілл визнав, що угода не є досконалою.
“Жодна країна не отримала всього, чого хотіла, і ми залишаємо Баку з горою роботи, яку ще треба зробити. Тож зараз не час для святкування перемоги”, — сказав він у своїй заяві.
Компромісу у такому вигляді було досягнуто частково й тому, що залишається незрозумілим, звідки буде взята трильйонна сума — це завдання тепер ляже на наступну кліматичну конференцію, яка відбудеться в Бразилії.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов після кадрових змін не…
У першому турі гіпотетичних президентських виборів найбільшу підтримку серед українців отримали б Володимир Зеленський, Валерій…
Генерал-майор Михайло Драпатий приступив до виконання обов'язків Головнокомандувача Збройних Сил України та повідомив про отримання…
Україна зобов'язалася перед Міжнародним валютним фондом оцінити схеми підтримки вразливих домогосподарств і розпочати поступове підвищення…
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов прокоментував рішення Президента Володимира Зеленського звільнити Олександра Сирського та…
Київська область увійшла до переліку шести регіонів України, які отримали від Нідерландів обладнання для підтримки…