Поправками планувалося вивести з-під дії мовного закону процес створення та показ фільмів і телепрограм, а також скасувати необхідність держслужбовцями складати іспити українською.
Конституційний Суд України у середу, 14 липня, визнав конституційним Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Про це йдеться на сайті суду. Повне рішення оприлюднять у четвер, 15 липня.
Рішення ухвалили у справі за поданням 52 народних депутатів, яке подали 21 червня 2019 року.
Під ним підписались, зокрема, такі нардепи VIII скликання: Сергій Ківалов, Михайло Добкін, Вадим Новинський, Тарас Козак, Наталія Королевська, Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Вадим Рабінович та Сергій Льовочкін.
Також як стало відомо сьогодні, усі нардепи зі «Слуги народу», крім одного, відкликали свої поправки до змін у закон, якими хотіли змінити мовний закон. Про це заявила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, пише «Еспресо».
«Мовні поправки були відкликані і Корнієнком, і Саламахою, і Клочком», — зазначила вона.
Водночас Кравчук повідомила, що не впевнена, чи відкликав свої поправки нардеп Максим Бужанський, але вона впевнена, що шансів пройти у них немає.
Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк також зазначив, що лишилася всього одна поправка Бужанського, яку не підтримує комітет.
Згодом він повідомив, що й цю поправку відхилили.
Міністр культури на інформполітики Олександр Ткаченко анонсував концепцію держпрограми “лагідної українізації” з фінансовою підтримкою. За переконаннями міністра українською мають говорити всі, але “без примусу”, тому саме лагідна українізація має привести до бажаних результатів.
“Просувати українську мову неможливо без фінансів. Бо це не тільки про впровадження моди на спілкування. Йдеться про конкретну фінансову підтримку, щоб українська дійсно була домінуючою. Фінансування дозволить перезапустити систему, яка орієнтована на український ринок. І збільшить в рази кількість україномовного продукту: фільмів, книг, гідів у музеях. Для досягнення нашої спільної мети схвалено концепцію держпрограми, яка забезпечить всебічний розвиток і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Також у 2021 р. ми у МКІП оновили посадовий склад Експертної групи з питань мовної політики – консультативно-дорадчого органу КМУ і створили Національну платформу з вивчення української мови, яка об’єднує кілька сайтів та багато інших ресурсів з опанування державної мови”, – сказав міністр.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, мовний уповноважений занепокоєний поправками до Закону про мову: нардеп “Слуг” зазначає, що це боротьба з “російсьокомовним”.
Фото: facebook
Україна нинішнього року планує виробити 4 млн дронів для покриття лінії фронту в боях проти армії країни-агресора…
Перспективи України на полі бою проти Росії явно погіршилися після приходу до влади у США…
У Сумах помер 17-річний хлопець, який зазнав поранення після російського удару по центру міста 3…
Нічна масована атака на Київську область почалася ще ввечері у понеділок і тривала до 05:11…
Російське Міноборони заявило про масштабну атаку безпілотників у ніч проти 10 червня. За офіційними даними,…
Новий 18-й пакет санкцій ЄС має бути руйнівним для російської економіки. Литва наполягає на включенні…