Держкомпанія Киргизстану відмовилася допомагати росіянам в обході санкцій

Надії російських імпортерів на те, що створена для оплати поставок до Росії держкомпанія Киргизстану спростить їм життя і заплющить очі на транзит санкційних товарів, не виправдалися. Про це пише The Moscow Times.

Влада Киргизстану наприкінці серпня під тиском США ухвалила заборону на переведення платежів від іноземних компаній за межі країни без реального постачання придбаної продукції до країни. Таким чином країна перекрила дуже популярний у російських компаній спосіб оплати товарів (у тому числі санкційних) та послуг у Китаї та Європі.

«Вони перераховували валюту — долари або юані, а іноді й рублі – з Росії своїм структурам або посередникам у Киргизстан, а ті переправляли платежі далі іноземним постачальникам. Придбаний товар йшов із країни купівлі в Росію найкоротшим і найвигіднішим шляхом, не заїжджаючи в Киргизстан. Схема була дешевою і швидкою — гроші доходили до одержувача за кілька днів, а витрати не перевищували 1−2% від платежу», — йдеться в матеріалі.

Нацбанк Киргизстану вимагає, щоб усе, що придбано за такими платежами, протягом 60 днів повернулося на територію республіки.

«Банки країни зобов’язали своїх клієнтів при платежах за кордон підписувати відповідні гарантійні зобов’язання. Це зробило схему оплати через Киргизстан занадто дорогою і довгою», — зазначили у повідомленні.

Виняток було зроблено для уповноваженої держкомпанії, визначеної урядом республіки — передбачалося, що з неї можна буде переправляти платежі закордонних країн без будь-яких зобов’язань. У вересні Міністерство економіки та торгівлі заснувало державну Торговельну компанію Киргизької республіки.

Її робота розчарувала російських імпортерів. Виявилося, що через неї не можна оплачувати санкційні товари, до того ж вартість її послуг надто висока.

«Звичайний агент, причому не дуже корисний і дорогий», — каже великий російський імпортер.

За його словами, твердої вартості послуг ця держкомпанія не має — запропонований йому варіант договору передбачав, що комісія за кожен платіж визначатиметься додатковою угодою. Це підтверджують ще три імпортери, які намагалися працювати з киргизькою держкомпанією.

«У результаті нам запропонували за двома нашими закупівлями абсолютно звичайних і зовсім не санкційних пластмасових госптоварів заплатити комісію в 4% і 6%, і при цьому ми ще втрачали на конвертації — адже Киргизстан зараз приймає рублі, продає нам валюту за внутрішніми курсами банків, і тільки потім відправляє її за кордон», — каже один зі співрозмовників The Moscow Times.

Такі розцінки не цікаві, сходяться імпортери. Переведення з ВТБ до його шанхайської доньки (поки що цей канал працює, попри санкції) коштує ті ж 4% і працює, хоча й не бездоганно — з «підвисаннями», і на обмежене коло постачальників.

Але ВТБ з 16 грудня знижує комісію за переведення до Китаю для малого та середнього бізнесу до 2,5%, нагадує керівник торгового дому, який закуповує продукцію у цій країні. Так що влада Киргизстану просто приєдналася до тих, хто хоче заробити на російських зовнішньоторговельних операціях, але не зробила нічого, щоб якось їх підтримати, підсумовує він.

Нагадаємо, Рада Європейського Союзу 16 грудня вперше застосувала новий механізм і запровадила санкції проти Росії та осіб, причетних до її дестабілізувальної діяльності за кордоном.