Дешевше за інвестиції в ППО. Коболєв закликав перевести 5 тисяч київських «хрущовок» на автономне опалення

Таку позицію озвучив колишній керівник НАК «Нафтогаз України», нині радник компанії «Бейкень Енергетика Україна» Андрій Коболєв під час круглого столу «Енергетична війна: як відключити тиранію» на полях 62-ї Мюнхенської безпекової конференції.

На його переконання, єдиним стратегічно правильним підходом до відновлення та розвитку теплопостачання в Україні має стати відмова від великих централізованих об’єктів, таких як ТЕЦ, і перехід до диверсифікованих малих автономних генеруючих потужностей.

За словами Коболєва, розосередження генерації ускладнить атаки РФ. «Якщо розподілити генерацію на сотні цілей, росіяни все одно намагатимуться бити по ним, але це буде в сто разів складніше і дорожче для них», — зазначив він.

Коболєв наголосив, що сподівання на швидке завершення війни й повернення до моделі великих «радянських» ТЕЦ є помилковим.

«Дехто може сказати: Хлопці, війна може закінчитися завтра, давайте зачекаємо, а потім побудуємо наші великі радянського стилю ТЕЦ. На мою думку, це велика помилка», — заявив він.

«Ми не можемо дозволити собі мислити короткими горизонтами — ми повинні зробити ставку на довгострокове, стійке та надійне рішення й інвестувати в цей проєкт прямо зараз», — додав ексглава «Нафтогазу».

Він нагадав, що концепцію автономних систем обговорювали ще близько 20 років тому, однак у великих містах її не реалізували через відносну стабільність. Водночас на заході України, зокрема в Ужгороді, кілька років тому повністю відмовилися від централізованого опалення. Там застосовують або локальні системи для багатоквартирних будинків, або автономне опалення в окремих квартирах.

За оцінкою Коболєва, у Києві, де близько 6–7 тисяч багатоквартирних будинків періодично залишаються без тепла, переобладнання 5 тисяч старих «хрущовок» на автономні системи обійдеться приблизно у 1,5 млрд євро.

«Це значно дешевше, ніж інвестиції в системи протиповітряної оборони, і водночас — набагато стійкіше, набагато ефективніше, а також набагато краще для споживачів з точки зору тарифів і їхнього власного контролю», — переконаний він.

Коболєв також послався на досвід Німеччини, де в Берліні протягом року кілька тисяч будинків переводили зі старих на нові системи теплопостачання в межах масштабної програми з організованими поставками обладнання та кредитною підтримкою для споживачів.

«Незалежно від того, які рішення ми ухвалюємо у сфері протиповітряної оборони, створення диверсифікованої, децентралізованої системи виробництва електроенергії та тепла — це єдиний шлях вперед», — підсумував він.

Водночас раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко заявляв, що до наступного опалювального сезону ТЕЦ-4, 5 і 6 у Києві планують значною мірою відновити та підготувати до роботи. За його словами, столиці також необхідно максимально зосередитися на встановленні малої когенерації на базі газопоршневих двигунів, що дозволить пришвидшити збільшення генерації та підвищити стабільність теплопостачання.

Тим часом у Києві понад 1500 будинків залишаються без опалення, частину не підключать до весни.