Фондова колекція Національного музею історії України у Другій світовій війні поповнилася 13 мистецькими творами родини Тартаковських. Серед них — 12 робіт народного художника України Ісака Тартаковського, який пережив Голокост, та картина його доньки Людмили Будовської.
Гендиректор музею Юрій Савчук та художниця Людмила Будовська. Фото: Музей війни
Про це повідомили в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
У музеї зазначили, що це надходження має особливе історичне значення. Під час нацистської окупації Вінниці Ісак Тартаковський дивом вижив завдяки родині Савчуків, яка, ризикуючи власним життям, переховувала його від переслідувань. За цей вчинок Степан, Надія та Лідія Савчуки отримали звання Праведників народів світу.
Передані роботи доповнили вже наявну музейну колекцію творів художника. Якщо раніше вона переважно складалася з полотен про трагедію Голокосту, то нове надходження представляє творчість митця 1970–1980-х років, присвячену пам’яті, людській гідності, повоєнному відродженню та внутрішньому світу людини.
«Цей акт має грандіозне значення не лише для Музею, а й як значна мистецька подія. Сьогодні, коли Україна знову переживає війну, ми особливо гостро відчуваємо ціну людського життя, свободи й миру. Саме тому для нас надзвичайно важливо зберігати пам’ять про внесок українців у перемогу над нацизмом та осмислювати її крізь сучасний досвід», — наголосив генеральний директор музею Юрій Савчук.
Особливе місце серед переданих творів посідає картина Людмили Будовської «Повернення», написана у 1984 році. Полотно розповідає історію солдата, який після війни повертається до зруйнованого дому, де його зустрічає син. За словами художниці, центральною темою роботи є не трагедія, а надія.
«Мені було 26 років, коли я написала цю картину. Вона про те, що після війни обов’язково починається нове життя. Попри все, людина знаходить у собі сили відбудовувати дім, ростити дітей і вірити в мир», — сказала Людмила Будовська.
Під час передачі колекції художниця також розповіла про одну з найцінніших для неї робіт батька — «Довгоочікувана оранка. 1946 рік», яка, за її словами, символізує українців, що після війни повернулися до праці на рідній землі та відродження країни. У музеї наголосили, що всі передані твори будуть збережені, досліджені та представлені майбутнім поколінням як важлива частина української культурної й історичної спадщини.
Читайте також: Реабілітаційний центр «Голоси дітей» та два проєкти з Києва увійшли до шортліста міжнародного архітектурного фестивалю
Перед будівлею Міністерства закордонних справ України в Києві встановили восьмиметрову сталеву скульптуру «Фенікс» українського художника…
Міністерство юстиції РФ розширило перелік учасників громадського руху «Кримська солідарність», якого російська влада визнала «іноземним…
Російські війська 26 липня атакували Чернігів ударним безпілотником. Внаслідок удару по супермаркету «АТБ» загинули двоє…
До тимчасово окупованого Сіверськодонецька на Луганщині постачальники дедалі частіше відмовляються доставляти товари через погіршення безпекової…
У Крюківщині відремонтують багатоквартирний будинок, пошкоджений через російську агресію. На роботи планують спрямувати майже 4,8…
Російські війська з вечора атакують безпілотниками молочно-товарну ферму в Дубов'язівській громаді Сумської області. Унаслідок ударів…