“Довженко-Центр” проведе у Києві покази фільмів та освітні заходи, присвячені українському поетичному кіно

“Довженко-Центр” запускає програму показів, дослідження поетичного кіно у 2025 році, який інституція оголосила роком поетичного кіно.

Першою програмою заходів, яку проведуть з цієї нагоди, стане показ ретроспективи “Поетичне кіно. Витоки”, яка міститиме фільми епохи українського кіно 1960–1970-х років.

У межах програми відбудуться розмови про визначення поетичного та його означення. На лекціях та відкритих дискусіях кінознавці запропонують нове бачення епохи, відмінне від класичного сприйняття.

Першим фільмом, який покажуть на програмі “Поетичне кіно. Витоки” стане стрічка Олександра Довженка “Звенигора” (1928). Квитки на покази можна придбати за посиланням.

Програма ретроспективи

• 9 квітня. “Звенигора” (1928, реж. Олександр Довженко)
• 23 квітня. “Земля” (1930, реж. Олександр Довженко)
• 7 травня. “Коліївщина” (1933, реж. Іван Кавалерідзе)
• 21 травня. “Дорогою ціною” (1957, реж. Марк Донський)
• 4 червня. “Андрієш” (1954, реж. Сергій Параджанов, Яків Базелян)
• 18 червня. “Українська рапсодія” (1961, реж. Сергій Параджанов)
• 2 липня. “Зачарована Десна” (1964, реж. Юлія Солнцева)

Що таке українське поетичне кіно

Українське поетичне кіно — течія кінематографу, яка досягла вершини розквіту у 1960–1970-х роках, яка вирізнялась вагомістю візуальних образів, сюрреалістичними та етнографічними мотивами.

Фільми цієї течії ідеологічно були несумісними з реалістичним кіно в СРСР, а деякі з них потрапили під цензуру і їх покази заборонялися. Серед основоположників жанру: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук, Леонід Осика.

В сучасному українському кіно, елементи поетичного кіно використав режисер Олександр Стеренчук у фільмі “Крила”, про загиблого пілота Андрія Пільщикова (Джуса), його реліз запланований на 2025 рік.