Директорка нацрозвідки США Тулсі Ґаббард втрачає довіру Трампа — CNN

Про це пише CNN.

Після публічних коментарів Тулсі Ґаббард, яка у березні на слуханнях у Конгресі заявила, що Іран не веде активної розробки ядерної зброї, президент Трамп різко дистанціювався від її позиції.

“Мені байдуже, що вона сказала. Я вважаю, що Іран дуже близький до створення бомби”, — заявив Трамп журналістам на борту Air Force One після саміту G7.

Ця заява стала тривожним сигналом про охолодження ставлення до Ґаббард у верхах адміністрації. Джерела CNN повідомляють, що президент все більше розглядає її як “поза межами меседжу”, особливо після того, як вона опублікувала відео з критикою політики, що “підштовхує світ до ядерної катастрофи”, за що її розкритикували навіть всередині Білого дому.

Попри це, офіційно адміністрація намагається згладити конфлікт. Офіс національної розвідки заявив, що позиції Трампа й Ґаббард “узгоджуються”, і наголосив, що обидва можуть мати рацію — Іран не створює ядерну зброю просто зараз, але водночас перебуває близько до цього.

Ґаббард, яка до цього різко критикувала Трампа ще за його першої каденції, після вступу на посаду директора національної розвідки у лютому намагається утвердити себе як ключову фігуру в MAGA-русі. Вона активно просуває чистку “глибинної держави”, бере участь у політичних розслідуваннях і часто виступає у правих медіа. Водночас її керівництво викликає сумніви у фахівців розвідки: кадрові скорочення, централізація влади, звільнення незалежних аналітиків — усе це сприймається як спроба політизації інституції.

Також повідомляється, що Ґаббард не була запрошена на нараду в Кемп-Девіді з приводу можливих ударів Ізраїлю по Ірану — за словами джерел, її присутність визнали “необов’язковою”. Хоча формально її виправдали службою в Нацгвардії, коментарі свідчать про втрату впливу в найважливіших питаннях національної безпеки.

Тулсі Ґаббард — колишня демократка і конгресвумен з Гаваїв, яка приєдналася до Трампа в його другому терміні після того, як привернула увагу правих кіл своєю антивоєнною риторикою. Попри початкове схвалення Трампом її кандидатури, її активність як голови нацрозвідки викликала неоднозначну реакцію.

Посада була створена після 11 вересня для координації 18 розвідувальних агентств, проте завжди залишалася складною з точки зору управління. Ґаббард намагалася посилити роль нацрозвідки, зокрема, перенісши підготовку президентського брифінгу з ЦРУ до власного офісу.

Втім, її надмірна політична активність — від розслідувань “зброїзації розвідки Байденом” до відкликання допусків і публічної критики Джеймса Комі — спровокувала критику з боку демократів. Лідери профільних комітетів у Конгресі вже направили офіційні запити до її офісу з вимогою пояснити звільнення ключових аналітиків та втручання в роботу незалежного інспектора.

Усередині нацрозвідки її лідерство сприймають неоднозначно: її соцмережі радше нагадують сторінку фітнес-блогера, ніж керівника американської розвідки. Як повідомляє CNN, співробітники не розуміють, чим вона реально займається, крім медіаактивності та кадрових чисток.

Тим часом Ґаббард продовжує активно позиціонувати себе як реформатора і політичного союзника Трампа. Але конфлікт навколо Ірану й зростаюче невдоволення з боку як адміністрації, так і розвідспільноти можуть поставити під сумнів її подальше перебування на посаді.