Економіка Ірану балансує на межі. Країна стикається з найглибшою соціально-економічною кризою, — зовнішня розвідка

Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.

У 2025 році очікується зростання лише на 0,3%, що фактично означає стагнацію. Головним чинником падіння стала різка редукція нафтового експорту на тлі посилення міжнародних санкцій.

Експорт товарів і послуг у 2025 році скоротиться на 16% порівняно з 2024 роком. Імпорт скоротиться на 10%, що обмежує доступ до критично важливих технологій та обладнання. Темпи інфляції перевищують 40%, що призводить до стрімкого зростання цін на продукти харчування та енергоносії. Державний борг Ірану досяг 40% від ВВП.

СЗР зазначає, що для закриття дефіциту бюджету 2025 року Ірану необхідно або суттєво наростити обсяги експорту нафти, або продавати її за ціною близько $163 за барель — рівень, який виглядає малоймовірним.

Зростання цін і безробіття вже спричиняє локальні протести у великих містах, створюючи додаткові ризики для політичної стабільності.

Найгострішою є ситуація в інфраструктурі:

• Енергетика. У 2025–2026 роках дефіцит електроенергії оцінюється у 25 тисяч мегаватів через санкції, зношене обладнання та неефективне управління.
• Водопостачання. Через посуху перебої з водопостачанням відчули 30 із 31 провінції, включно зі столицею.

На чорному ринку валютний курс восени перевищив мільйон ріалів за долар США, встановивши новий негативний рекорд. У відповідь парламент ухвалив грошову реформу, де один новий ріал дорівнюватиме 10 тисячам старих.

СЗР констатує, що Іран входить у 2026 рік із «вкрай обмеженим простором для маневру». Без доступу до зовнішніх ринків і масштабних інвестицій країна ризикує залишитися в пастці низького зростання, високої інфляції та інфраструктурних провалів.

«Соціальна напруженість, що наростає, може стати ключовим фактором політичної дестабілізації», — підсумовує зовнішня розвідка.