Експерт пояснив, що потрібно для звільнення Кінбурнської коси та виходу України до моря

Про це в етері Київ24 сказав керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”, капітан першого рангу запасу ВМС України Павло Лакійчук.

Коментуючи ситуацію, щодо встановлення українського прапора на Кінбурнській косі, експерт зазначив, що на островах наші спецпризначенці, морпіхи проводять операції.

“Але не знаю чи операція стане переломною, чи ворог все ж зможе повернути свої позиції, як це було неодноразово. Ці спроби будемо продовжувати, бо це стратегічно важливо для нас, щоб ми отримали з Дніпра вихід до моря. Важливо вичистити коси від русні. На жаль, без прямого вогневого контакту зробити це вкрай складно. Швидше за все, для того, щоб звільнити і Тендрівську косу, і Кінбурнську косу від російських окупантів потрібні значно більші сили, ніж ті, які ми задіюємо зараз”, – наголосив Лакійчук.

При цьому він додав, що росіяни у випадку серйозної загрози щодо втрати ними цих напівостровів точно залучать туди значно більше ресурсів, бо вони також розуміють наскільки важливими ці території є для нас і для них також.

Експерт зазначає, що Кінбурнську косу росіяни використовують для накопичення особового складу, його підготовки, а також для диверсій на вільних від окупантів територіях.

За його словами, для росіян важливо утримати Кінбурнську косу, бо її звільнення Силами оборони відкрило б можливість виходу там України до Чорного моря.

“Можливо це не така видовищна страшна війна, яка відбувається на сході, але це жорстока битва спецназівців, морських піхотинців, котру вони ведуть на косах і на Дніпровських островах”, – сказав Лакійчук.

Експерт наголосив, що наш плюс тут в тому, що хоч росіян і багато, але ми знаємо цей “театр воєнних дій”, бо там наші спецпризначенці тренувалися і ворогу добряче дістається сьогодні від них.

“Зараз боротьба йде за визволення транспортних шляхів по Дніпру до Чорного моря. Росіяни геть не хочуть віддавати. Бо це їм перекриває можливість подальшого наступу на правобережну Херсонщину, на Миколаївщину”, – підсумував Лакійчук.