Ексрозвідник Червінський подав клопотання до САП і ВАКС, щоб стати свідком у справі Єрмака

Колишній розвідник Роман Червінський подав клопотання до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду з проханням долучити його як свідка у справі проти Андрія Єрмака, колишнього керівника Офісу президента.

Про це Червінський заявив у коментарі «Цензор.НЕТ».

Червінський заявив про тиск з боку Єрмака

За словами ексрозвідника, він хоче підтримати сторону обвинувачення та підтвердити вплив Андрія Єрмака на кадрові призначення.

«Саме тому я хочу підтримати сторону обвинувачення, яка намагається отримати для Єрмака, щоб він не міг впливати на свідків, підтвердити той факт, що він дійсно призначає людей на посади, має вплив на призначення», — заявив Червінський.

Він також стверджує, що через призначених людей колишній глава ОП нібито може впливати на слідство та свідків.

«Я хочу бути свідком, тому що зіштовхнувся з тиском з його боку», — додав ексрозвідник.

За його словами, відповідні клопотання вже подані до САП та ВАКС.

У ВАКС між Червінським та Єрмаком сталася перепалка

13 травня у Вищому антикорупційному суді під час продовження розгляду питання щодо запобіжного заходу Андрію Єрмаку між ним та Червінським сталася словесна перепалка.

Під час конфлікту ексрозвідник згадав брата колишнього керівника ОП — Дениса Єрмака. За словами Червінського, той нібито вимагав по 10 тисяч доларів за організацію зустрічі з Андрієм Єрмаком.

Пізніше Червінський окремо пояснив причини конфлікту у коментарі журналістам.

Заяви Червінського про Єрмака та «вагнерівців»

У січні 2026 року Роман Червінський заявляв, що Андрія Єрмака нібито зарахували до штату Служби зовнішньої розвідки.

Також ексрозвідник неодноразово критикував кадрові рішення колишнього керівника Офісу президента, заявляючи, що вони негативно вплинули на обороноздатність України напередодні повномасштабного вторгнення РФ.

Червінський був одним із учасників спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнер» у 2020 році. За задумом українських спецслужб, найманців мали виманити до Білорусі, після чого літак із ними планували примусово посадити в Україні.

Операція зірвалася. У 2021 році президент Володимир Зеленський підтвердив підготовку спецоперації щодо «вагнерівців», але заявив, що це була «ідея інших країн».

У грудні 2021 року Червінський та інший розвідник ГУР Сергій Семенюк заявили, що інформація про операцію могла бути передана з Офісу президента.

За словами Червінського, кілька людей з ОП нібито могли «злити» дані про спецоперацію, а сам Єрмак, за його твердженням, вимагав знищити всі матеріали у справі «вагнерівців».

Читайте також: Після відставки Єрмак зберігає вплив на кадрові рішення на Банковій, — УП

Справа «плівок Єрмака»

Справу щодо Дениса Єрмака відкрили після публікації у березні 2020 року народним депутатом Гео Леросом відеозаписів, на яких брат тодішнього керівника ОП нібито обговорював питання призначень на державні посади.

Після цього САП відкрила кримінальне провадження щодо можливих корупційних злочинів під час призначення посадовців.

Водночас ДБР за заявою Андрія Єрмака відкрило окреме провадження за статтями про шахрайство, втручання у діяльність державного діяча, розголошення держтаємниці та перевищення влади.

Читайте також: «Треба зачиститися до понеділка». Фігуранти справи Мідас знали про проведення слідчих дій заздалегідь

Хто такий Роман Червінський

Роман Червінський — полковник, колишній співробітник СБУ, Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій.

Широкого розголосу він набув після історії зі спецоперацією щодо затримання бойовиків ПВК «Вагнер» у 2020 році. За даними медіа, українські спецслужби планували виманити російських найманців до Білорусі, а потім примусово посадити літак з ними в Україні.

У коментарях для The Washington Post та Der Spiegel Червінський також заявляв, що брав участь у спецопераціях проти ватажків проросійських бойовиків та в операції щодо вивезення свідка у справі рейсу MH17 Malaysia Airlines.

Нещодавно суд дозволив полковнику Роману Червінському повернутися до служби у Збройних силах України. Водночас для нього продовжили запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

За словами захисту, суд розглядав клопотання прокурора щодо продовження домашнього арешту, який діє для ексрозвідника з липня 2024 року. Адвокати просили або скасувати обмеження, або дозволити Червінському проходити військову службу.

У результаті суд залишив нічний домашній арешт, але дозволив полковнику служити у ЗСУ за наявності письмового наказу. Тобто Червінський може виконувати військові обов’язки, однак під час відпусток або перебування поза службою має дотримуватися умов арешту.

Справа про російський літак і аеродром «Канатове»

21 квітня 2023 року Червінському оголосили підозру у справі про невдалу операцію з викрадення російського літака. За версією слідства, група військових нібито організувала спецоперацію без погодження з державним керівництвом та спецслужбами.

СБУ заявляла, що через ці дії Росія отримала інформацію про розташування українських літаків та особового складу на аеродромі «Канатове» у Кіровоградській області. Сам Червінський заперечував провину та називав справу політичним переслідуванням.

Підозра у шахрайстві

Окремо ексрозвідника підозрюють у шахрайстві та вимаганні грошей. За даними прокуратури, у 2020 році він нібито, видаючи себе за впливового посадовця Державної фіскальної служби, обіцяв підприємцю допомогти з поверненням затриманої партії тютюнових виробів за 100 тисяч доларів. Червінський свою причетність до цього заперечує.

СІЗО, домашній арешт і рішення Конституційного суду

Після затримання у квітні 2023 року Червінський перебував у СІЗО до липня 2024-го. Після цього суд змінив запобіжний захід на домашній арешт — спочатку цілодобовий, а потім нічний.

1 квітня 2026 року Конституційний суд України задовольнив скаргу Червінського та визнав неконституційною норму Кримінального процесуального кодексу, яка дозволяла автоматично продовжувати тримання під вартою під час воєнного стану, якщо суд не встигав провести засідання. Суд постановив, що ця норма суперечить Конституції України. Вона втратить чинність через три місяці після рішення КСУ, а Верховна Рада має ухвалити нове правове регулювання.