Фільм «мертвий ще до початку». У мережі завірусився американський трилер «Милосердя» російського режисера Тимура Бекмамбетова із Крісом Праттом в головній ролі

Новий науково-фантастичний трилер Mercy із Крісом Праттом у головній ролі, режисером якого виступив російсько-казахстанський кінематографіст Тимур Бекмамбетов, спричинив певний негативний ажіотаж у медіа і соцмережах після прем’єри 23 січня у кіотеатрах США. Картина, що поєднує елементи технологічного трилера, судової драми та антиутопії, отримала здебільшого негативні відгуки від критиків і стала предметом серйозної критики за сюжет, стиль і глибину ідей, які вона прагнула висвітлити.

Фільм розповідає про детектива в недалекому майбутньому, якому належить довести свою невинуватість у вбивстві дружини перед передовою штучною інтелектуальною суддею, маючи лише 90 хвилин на свій захист, і практично весь розвиток сюжету ведеться через цифрові екрани та дані систем спостереження.

Стрічка належить до жанру «screenlife» — формату, який Бекмамбетов активно розвиває, називаючи власним “винаходом”, коли історія розгортається через екрани комп’ютерів та гаджетів. Раніше віе здобув популярність на Заході завдяки такому стилю у фільмах типу Unfriended та Searching. Саме ця манера, що будує історію через екрани комп’ютерів, смартфонів і камер, стала однією з найбільш суперечливих рис Mercy — якщо для одних це цікавий формат, то для інших це обмежує художню глибину історії і створює ефект візуального монотонного «глядача за моніторами». Такий вибір режисера часто коментується як гламуризація цифрових технологій на шкоду драматургічній структурі.

На агрегаторі Rotten Tomatoes критики дали фільму дуже низький бал приблизно 20–24 %, де висновок згуртував думку, що стрічка є «монотонною та незграбною технологічною драмою», яка не в змозі захопити навіть базовою ідеєю, а акторська гра Криса Пратта та Ребекки Фергюсон не здатна врятувати глядача від нудьги. Загалом картина має цікавий задум, але реалізація часто здається недостатньо продуманою й емоційно порожньою, а режисерські експерименти з формою не врятовують загального враження, що фільм не досяг тих висот, на які, можливо, розраховували творці та частина аудиторії. За цим оглядом, картина навряд чи залишить довготривалий слід у жанрі, і хоча її концепція звучить інноваційно, у втіленні вона себе не виправдовує.

Так, один із найбільш різких оглядів на Rotten Tomatoes зосереджений на тому, що фільм «мертвий ще до початку», і його практично неможливо рекомендувати для перегляду. За оцінкою одного з критиків, сюжет швидко перетворюється на банальну «screenlife» історію, де глядач примусово обмежений спостереженням за цифровими джерелами, а не живою драматичною взаємодією між персонажами, через що фільм стає нудним і передбачуваним, з мінімальною емоційною напругою та значною кількістю сюжетних дірок. Цей огляд називає «Милосердя» одним із найменш вдалих проектів початку 2026 року, і, попри потенційно цікаву тему штучного інтелекту, відсутність оригінального бачення перетворює сюжет на хаотичний набір кіношних кліше.

Відомий кінокритик із The Travers Take висловив думку, що, хоча ідея фільму про АІ-суд і судовий процес у реальному часі має потенціал для суспільно важливого сюжетного конфлікту, кінцевий результат виглядає розчаруванням. За його словами, більша частина фільму — це сцени, в яких головний герой просто прив’язаний до крісла та намагається довести свою невинуватість, що робить перегляд однотонним і обмеженим, а задум, що міг би стати глибокою алегорією на сучасні технології і суспільство, перетворюється на слабку і непереконливу розповідь без ясної мети.

Оглядач із Metacritic зазначив, що картина прагне поставити глядача перед етичними та моральними дилемами щодо ролі штучного інтелекту та цифрового контролю в системі правосуддя, але втілення цих ідей залишається поверхневим. Фільм описують як добре поставлений на технічному рівні, але емоційно відсторонений і слабкий у розкритті власної фантастичної концепції. Великою проблемою є також сценарій, де діалоги часто замінюють сюжетні події, а філософські питання не розвиваються глибше за поверхневі кліше.

У ряді оглядів також підкреслюється, що фільм створює іронічний, хоча й не цілком навмисний, ефект свого власного сюжету: картина про те, як технології керують життями людей і визначають їхню долю, сама стає роботою, що надмірно покладається на цифрові засоби, камерні сцени та екранні кадри, уникаючи реальної динаміки. Через це багато критиків порівнюють «Милосердя» з іншими великими роботами жанру, але з сильним відчуттям, що ця стрічка не має власної особистості чи новаторського способу розповіді, і в підсумку вона швидко забувається після перегляду.

Водночас деякі оглядачі вважають, що ідея фільму хоча б частково працює, і він може привабити певну аудиторію, яка зацікавлена в сюжетах про штучний інтелект та цифрове суспільство, а також ті, хто готовий сприйняти нестандартну подачу через формат цифрових екранів та відеофрагментів. Однак, навіть ці відгуки не приховують суттєвих нарікань на те, що картина не розвиває належним чином свої теми і часто здається примітивною в порівнянні з кращими зразками наукової фантастики.

The Hollywood Reporter: назвали фільм «цифровим детоксом», який змушує замислитися над залежністю від технологій, але відзначили надмірну візуальну перевантаженість.

IGN: підкреслили, що стрічка виглядає як «реклама для штучного інтелекту», і критикували хаотичність та слабку реалізацію ідей, особливо у форматі 3D.

Deadline: відзначили інтригуючу концепцію суду під керівництвом AI, назвавши її «цілком правдоподібною» у сучасному світі, але зауважили, що сюжет місцями надто прямолінійний.

Variety: похвалили Крісa Пратта за харизму, але зазначили, що фільм більше концентрується на технологічному експерименті, ніж на глибокій драмі.

IndieWire: визнали «Mercy» цікавим прикладом screenlife, проте розкритикували його як «надто концептуальний» і недостатньо емоційний.

The Guardian: звернули увагу на політичний підтекст — страх перед автоматизацією правосуддя, але поставили під сумнів художню цінність стрічки.

Empire: назвали фільм «сміливим, але недосконалим експериментом», який більше працює як ідея, ніж як завершений продукт.

Rolling Stone: відзначили, що «Mercy» ставить важливі питання про майбутнє суспільства, але сюжетні ходи виглядають надто штучними.

Screen Daily: підкреслили, що фільм може знайти свою нішу серед фанатів технологічних трилерів, але навряд чи стане масовим хітом.

Collider: відзначили сильну візуальну складову, але критикували сценарій за поверховість і відсутність глибоких персонажів.

Провал у прокаті

Не дивлячись на режисера – росіянина, фільм – повністю американський. У січні 2024 року було оголошено, що для студії Amazon MGM Studios знімається науково-фантастичний фільм під назвою «Милосердя» з Крісом Преттом у головній ролі, режисером якого виступив Тимур Бекмамбетов, продюсерами — Чарльз Ровен, Роберт Амідон та Бекмамбетов, а сценарій написав Марко Ван Белль. Основні зйомки проходили у квітні 2024 року в Лос-Анджелесі.

23 січня 2026-го фільм вийшов у кінопрокат, де повністю провалився. За місяць він зібрав близько 53,5 мільйона доларів, при цьому його бюджет становив приблизно 60 мільйонів доларів. За даними міжнародної статистики прокату, станом на середину лютого 2026 року стрічка заробила 24,2 мільйона доларів у Північній Америці та приблизно 29,3 мільйона доларів на інших територіях, що разом дає сумарну світову касу близько 53,5 мільйона доларів.

Такий результат означає, що фільм не досягнув рівня, потрібного для покриття свого виробничого бюджету, навіть без урахування маркетингових витрат, і, за оцінками спостерігачів індустрії, вважається фінансово невдалим комерційним проєктом. У перший вікенд «Милосердя» вийшло на перше місце в американському бокс-офісі, але через слабкі збори та несприятливі погодні умови кількість глядачів у кінотеатрах виявилася нижчою, ніж очікувалося, і стрічка поступово зійшла з показників продажів квитків.

Фільм «Милосердя» в прокаті не виправдав очікувань студії та аналітиків, які прогнозували значно вищі збори, і вже перехід на цифрові платформи став відбуватися раніше, ніж зазвичай, що є нетиповою практикою для великих голлівудських релізів, але відображає реакцію глядацької аудиторії та комерційні реалії після театрального пробігу.

«Що там робить росіянин у режисерах»

Тимур Бекмамбетов давно працює у Голлівуді, ще з часів фільму «Wanted» (2008) з Анджеліною Джолі та Джеймсом МакЕвоєм. Він позиціонує себе як міжнародний режисер і продюсер, активно просуває власний формат screenlife, який вже використовував у «Unfriended» та «Searching».

У 2022-му Тимур Бекмамбетов висловлював свою позицію щодо російського вторгнення в Україну, і у відкритих інтерв’ю та публічних коментарях він не називав війну війною, а вдавався до розмитих пояснень, називаючи її «величезним лихом» і «трагедією», що сталося з колишнім спільним світом, у якому “він жив та працював”. Такі формулювання наведені в розлогому інтерв’ю, яке режисер дав виданню Deadline в 2022 році, де він описував війну в Україні як драматичну подію, що розвалили життя людей «за одну ніч» і завдала колосальної шкоди соціальним зв’язкам та культурному обміну між різними країнами.

У тому ж інтерв’ю він також розповідав про свою особисту історію, згадуючи, що “виріс у просторі СРСР” і проводив багато літ в українських містах, таких як Чернігів і Херсон, і висловлював жаль щодо того, як колись близький йому світ змінився внаслідок війни. Саме такі зауваження і формулювання — «величезне лихо», «трагедія», «зруйнований світ» — сприймалися як критика війни та її руйнівних наслідків, хоч Бекмамбетов не завжди використовував прямі політичні формулювання чи заклики.

Окрім цих висловлювань, які були широко цитовані в міжнародних медіа навесні 2022 року, немає підтверджених заяв Бекмамбетова із конкретними закликами до миру чи прямою критикою РФ. Основна опублікована інформація про його позицію стосується саме цього раннього коментаря про «трагедію».