Financial Times: Молдовський олігарх заснував криптовалюту для обходу санкцій Росією — обсяг транзакцій перевищив $100 млрд

Про це пише Financial Times.

Як зазначає видання, у лютому 2025 року компанія A7 у Киргизстані запустила A7A5 — перший стейблкоїн, привʼязаний до російського рубля. За даними Financial Times, криптовалюту створили для того, щоб Росія могла торгувати за кордоном в обхід санкцій. За час існування токена його сукупний обсяг транзакцій перевищив $100 мільярдів.

Заступниця генерального директора A7 Ірина Акопян заявила, що за перше півріччя діяльності компанія обробила транзакцій майже на $98 мільярдів. За її словами, до грудня 2025 року на A7 припадало приблизно 19% операцій зовнішньої торгівлі російських підприємств.

Попри санкції США, Великої Британії та ЄС, минулого року A7 відкрила офіси щонайменше у двох африканських країнах і пообіцяла розширити присутність у кожному великому російському місті. Путін через відеозвʼязок долучився до однієї з нещодавніх церемоній відкриття офісу A7 у Владивостоці.

Financial Times повідомляє, що компанія також друкує імітаційні банкноти A7 зі стилізованими силуетами російських міст номіналом до приблизно $5 тисяч. Їх рекламують у Telegram як сервіс для російських туристів. Власники можуть обміняти ці банкноти на рублі в офісах A7 у Росії або на іноземну валюту за кордоном. За рекламними матеріалами, за межами РФ власник зішкрібає срібну плівку, щоб отримати QR-код, надсилає його телеграм-боту, після чого агент має особисто прибути з готівкою. Наразі бот пропонує видачу готівки лише в дирхамах у Дубаї та в доларах у Стамбулі.

Банкноти також можна обміняти на криптотокени A7A5. Компанія з блокчейн-аналітики Elliptic оцінила, що 2 300 таких облігацій погасили за A7A5 на загальну суму $8,6 мільйона. Сам стейблкоїн, за даними аналітиків, відіграє важливу роль у транскордонних платежах.

Крім того, A7 та повʼязані з нею структури запустили інші цифрові та забезпечені золотом векселі, які, за оцінками, стали ключовими елементами зростаючої системи російських міжнародних розрахунків. Під час вебінару для російських малих і середніх підприємств представники A7 пояснювали, що імпортери можуть купувати векселі компанії та передавати їх постачальникам, зокрема в Китаї, як «боргове зобов’язання», гарантоване російським законодавством.

В інтервʼю російському виданню «Вєдомості» у вересні Ірина Акопян заявила, що A7 бере на себе відповідальність за проведення транзакцій поза банківською системою і без використання міжнародної системи SWIFT. Компанія не розкриває механізмів таких операцій.

У серпні після кібератаки в мережі оприлюднили внутрішні документи A7. Згідно зі звітами Elliptic і TRM Labs, вони описують схему використання готівки, векселів і криптовалюти через складні ланцюги компаній, зокрема зареєстрованих у Киргизстані. На основі цих даних TRM Labs виявила транзакції криптовалюти на $56 мільярдів через гаманці, повʼязані з A7, а також додаткові фінансові потоки через посередницькі гаманці, ймовірно повʼязані з фіктивними структурами або торговельними партнерами у Китаї, Південно-Східній Азії та Південній Африці.