Генасамблея ООН визначила Міжнародний день пам’яті жертв геноциду в Сребрениці. Чому Сербія виступила проти

Про це пише видання Reuters.

За схвалення проголосували 84 країни. Проти виступили 19 членів ООН, ще 68 країн від голосування утрималися.

Активно проти ухвалення цього документа виступала Сербія та її союзники. Резолюція викликала протести та лобістську кампанію з боку президента цієї країни, щоб заблокувати її ухвалення.

Президент Сербії Александар Вучич назвав ухвалення резолюції «відкриттям скриньки Пандори» й заявив, що вона “надто політизована”

Питання полягає в тому, як ви збираєтеся пояснити, що жахливий злочин, у якому загинуло 8 000 людей, є більшим, ніж убивство 20 мільйонів людей у ​​Другій світовій війні або вбивство десятків тисяч сербів у Другій світовій війні, включаючи дітей з Крагуєвац

Що відомо про геноцид у Сребрениці

Після розпаду Югославії у 1992—1995 роках у Боснії тривала громадянська війна, оскільки в державі проживають три різних народи: боснійці, хорвати та серби. Ситуацію ускладнювало і те, що боснійці є мусульманами, хорвати — католиками, а серби — православними.

11 липня 1995 року боснійські серби захопили охоронювану ООН безпечну зону в Сребрениці. Вони відокремили щонайменше 8 тисяч боснійських чоловіків і хлопчиків-мусульман від їхніх дружин, матерів і сестер та вирізали їх.

Міжнародний суд ООН у лютому 2007 року визнав події у Сребрениці геноцидом. Це масове убивство людей за релігійною та етнічною ознакою донині вважалося наймасовішим у Європі з часів Другої світової війни.