Categories: Без рубрики

Гренландія багата на рідкісноземельні мінерали, але екстремальний клімат заважає їх видобутку – NYT

Існує великий інтерес до потенційно прибуткових ресурсів, розкиданих по всьому острову, особливо до рідкісноземельних металів. Однак екстремальний клімат, активні екологічні протести та інші чинники нівелюють надії на гірничодобувний бум.

Про це пише NYT.

Цей гігантський напівавтономний острів в Арктиці привернув увагу світу після того, як у січні президент США Дональд Трамп наполягав на тому, що Сполучені Штати мають його придбати. Одна з причин такого інтересу – рідкісноземельні мінерали Гренландії, які є життєво важливими для високотехнологічних галузей і викликають міжнародне суперництво.

Китай домінує на ринку критично важливих мінералів і суттєво обмежив експорт деяких з них до США. Адміністрація Трампа, прагнучи забезпечити доступ до ресурсів за кордоном, вдається до жорсткого тиску. Угода про природні ресурси, яку Україна була готова підписати з адміністрацією, поки переговори не зірвалися у п’ятницю, теж була зосереджена на стратегічних мінералах.

Європейський Союз також активно діє в цьому напрямку. Нещодавно він підписав угоду про стратегічні мінерали з Руандою, яку підозрюють у дестабілізації багатого на ресурси сусіднього Конго.

Тож не дивно, що Трамп і його союзники зацікавилися мінеральними ресурсами Гренландії. Віцепрезидент Дж. Ді Венс говорив про її «неймовірні природні багатства», а республіканські сенатори нещодавно провели слухання про «геостратегічну важливість Гренландії», підкреслюючи її роль у видобутку рідкісноземельних металів.

Технологічні магнати, такі як Білл Гейтс і Джефф Безос, а також соратники Трампа, включаючи міністра торгівлі Говарда Латника, інвестували в компанії, що ведуть геологічну розвідку в цьому регіоні. За нещодавнім данським дослідженням, у Гренландії виявлено 31 з 34 матеріалів, які ЄС вважає критично важливими, зокрема літій і титан.

Але попри багатство природних ресурсів, їхній видобуток у Гренландії стикається з серйозними викликами.

Крім екстремального клімату, на острові менше ніж 160 км доріг, всього 56 000 мешканців (що означає дуже малий кадровий резерв) і лише кілька невеликих портів.

Ще один значний бар’єр – екологічні протести. Багато гренландців вважають, що розвиток гірничодобувної промисловості є необхідним для економічної та політичної незалежності від Данії, яка щороку надає острову сотні мільйонів доларів субсидій.

Однак вони також остерігаються екологічних ризиків. Арктика нагрівається майже в чотири рази швидше, ніж інші частини світу, що, з одного боку, робить мінеральні ресурси більш доступними, а з іншого – прискорює кліматичні зміни.

Керівна партія Гренландії, яка прийшла до влади чотири роки тому, мала екологічну програму і закрила один із найперспективніших гірничих проєктів. Наступні вибори відбудуться 11 березня, і серед головних питань порядку денного – незалежність від Данії, тісніші зв’язки зі США та захист довкілля.

Для багатьох гренландців природа – це частина їхньої ідентичності, яка проявляється в рибальстві, полюванні, походах і житті на відкритому повітрі.

«Ми живемо в гармонії з природою стільки, скільки існуємо, і робимо це стійко», – каже Еллен Крістенсен, еколог з Південної Гренландії.

Данці, які контролюють Гренландію понад 300 років, мали змішані успіхи у видобутку корисних копалин. У XVIII столітті вони виявили великі поклади кріоліту, який використовувався у виробництві алюмінію, і видобували його до 1980-х років, доки не з’явилися синтетичні аналоги.

Хоча данці заробили мільярди, багато гренландців вважають, що їх експлуатували. Схожі претензії були й до великої вугільної шахти, яку Данія розробляла у XX столітті, але закрила в 1970-х роках.

На Гренландії залишилося чимало занедбаних шахт і нереалізованих проєктів. У 2022 році закрилася копальня рубінів через борги, а уряд Гренландії офіційно відмовився від нафтовидобутку, посилаючись на низьку комерційну привабливість і неприйнятні екологічні ризики.

Попри великий інтерес до рідкісноземельних металів, розробка найбільшого родовища у Південній Гренландії залишається невизначеною.

Китай також прагне закріпитися в Арктиці, пропонуючи «Льодовий шовковий шлях» – мережу судноплавних маршрутів та інвестицій.

Частково тому Трамп так наполегливо добивається контролю над Гренландією. Він заявив, що Китай «розкидав свої кораблі повсюди».

І поки великі держави ведуть боротьбу за ресурси, гренландці стикаються з дилемою: розвивати видобуток чи зберігати свою природу.

Recent Posts

Центр Києва перекриють 23 липня

23 липня в центральній частині Києва запровадять тимчасові обмеження дорожнього руху через проведення охоронних заходів…

4 години ago

Київське голубівництво живе: як працюють легендарні столичні голубники і чи є шанс на збереження

Сьогодні голубів у містах часто сприймають як проблему — їх називають брудними птахами, які псують…

4 години ago

За кожну атаку на кораблі США битимуть по мостах і електростанціях Ірану — Тра

Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові знищуватимуть мости або електростанції в Ірані у…

4 години ago

У Почаївської лаври виявили ознаки зв’язку з Російською православною церкво

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з…

5 години ago

Путін відмовився від ідеї повернення окупованих територій Сумщини та Харківщини — Bloomberg

Російський диктатор Володимир Путін більше не розглядає сценарій повернення Україні окупованих районів Сумської та Харківської…

5 години ago

Заходи суден до чорноморських портів України тимчасово призупинилися — Мінагрополітики

Судновласники тимчасово припинили заходи суден за агропродукцією до чорноморських портів України після останніх російських атак…

5 години ago