Гренландія проти Трампа. Острів відмовився обмінювати копалини на суверенітет

Про це повідомила міністерка гірничої промисловості Гренландії Наая Натаніельсен в інтерв’ю виданню Politico.

Натаніельсен чітко дала зрозуміти, що розвиток видобувного сектору острова не буде обговорюватися без безпосередньої участі Гренландії. Вона підкреслила, що будь-яка зовнішня спроба розподілити ресурси острова — від рідкоземельних металів до нафти та газу — розглядатиметься як посягання на юрисдикцію Гренландії.

Міністерка зауважила, що Гренландія має достатній потенціал, щоб забезпечити до чверті світового попиту на критичну сировину, проте цей ресурсний потенціал не стане платою за «захист» чи зміну політичного статусу острова.

Ця заява стала відповіддю на слова Дональда Трампа, який раніше на тижні оголосив про досягнення «рамкової угоди» з генсеком НАТО Марком Рютте.

Попри те, що Трамп пом’якшив риторику та пообіцяв не застосовувати військову силу, його наміри створити наглядову раду за участю США для контролю за гренландськими мінералами викликали обурення в Нууку.

Натаніельсен наголосила: «Ми не можемо почати обмінювати мінерали на суверенітет», додавши, що Гренландія відкрита до інвестицій, але виключно на власних умовах.

Попри жорстку відсіч щодо ресурсів, гренландська політикиня відзначила певний прогрес у розрядці напруженості. Вона привітала рішення США відмовитися від погроз анексії та повернутися до переговорного столу, назвавши це «кроком вниз сходами конфлікту».

Водночас вона зауважила, що за нинішніх обставин Сполучені Штати сприймаються як важливий союзник, але «не обов’язково як друг», враховуючи агресивний тиск останніх тижнів.

Ситуація навколо Гренландії залишається складною через її стратегічне значення для США у стримуванні Росії та Китаю в Арктиці. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен після зустрічі з гренландським колегою в Нууку підтвердила, що Копенгаген та Нуук виступають єдиним фронтом.

Хоча переговори з адміністрацією Трампа тривають, головною «червоною лінією» залишається територіальна цілісність Королівства Данія та виключне право Гренландії розпоряджатися своїми надрами.