Так, журналісти запитали у неї, як вона може прокоментувати інформацію про те, що вона декілька разів ночувала у Галущенка.
На це посадовиця відповіла: «Нічого про це не чула». Після цього вона кинула слухавку.
Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду 12 листопада прокурор зачитав інформацію про те, що, згідно з протоколом візуального спостереження, міністерка енергетики Світлана Гринчук щонайменше тричі ночувала у міністра юстиції Германа Галущенка.
Нагадаємо, як розповів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час засідання Вищого антикорупційного суду у справі Міндіча, згідно з протоколами візуального спостереження, Гринчук із 23 на 24 липня нібито ночувала у Галущенка. 28 липня вона знову користувалася його квартирою, а з 11 на 13 серпня, за спостереженнями, провела там ніч.
На той час Світлана Гринчук обіймала посаду міністра екології, а Герман Галущенко — міністра енергетики.
Після публікації цих даних уряд ухвалив рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
Раніше народний депутат Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді два проєкти постанов — №14200 та №14201 — про звільнення Германа Галущенка з посади очільника Міністерства юстиції та Світлани Гринчук з посади міністерки енергетики.
Герман Галущенко, якого тимчасово відсторонено від посади, зробив першу публічну заяву після викриття НАБУ корупційних схем в енергетиці. У коментарі після розмови з прем’єркою Юлією Свириденко він заявив, що не тримається за посаду, підтримує “цивілізований сценарій тимчасового відсторонення” та має намір “захищати себе в юридичній площині”.
Нагадаємо, 10 листопада детективи НАБУ провели обшуки в бізнесмена Тимура Міндіча, а також у колишнього міністра енергетики, а нині міністра юстиції України Германа Галущенка і в компанії Енергоатом. Детективи задокументували «діяльність високорівневої злочинної організації», яку очолював «відомий у медіа бізнесмен». Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на НАЕК Енергоатом та вимагали від контрагентів компанії відкати у сумі 10−15% від вартості контрактів.
НАБУ опублікувало серію аудіозаписів, на яких обговорюють відмивання грошей, згадується міністр Герман Галущенко і, ймовірно, Тимур Міндіч.
11 листопада НАБУ заявило про затримання п’ятьох людей у справі Мідас та оголошення підозри для семи осіб. Імена підозрюваних офіційно не розголошують, однак, за даними слідства, до справи причетні:
бізнесмен і співзасновник “Кварталу-95” Тимур Міндіч ; ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк; виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов; четверо учасників так званого “бек-офісу з легалізації коштів” – Олександр Цукерман, Ігор Фурсенко, Леся Устименко та Людмила Зоріна . Для конспірації фігуранти користувалися кодовими іменами: Міндіч – “Карлсон” , Миронюк – “Рокет” , Басов – “Тенор” , Цукерман – “Шугармен” , Фурсенко – “Рьошик”.
У матеріалах слідства йдеться, що Міндіч і Цукерман створили злочинну організацію для вимагання “відкатів” та легалізації незаконних коштів . До її діяльності, за словами прокурора, було залучено кількох осіб, зокрема через “довірливі зв’язки” та попередній досвід роботи в банківській сфері.
Крім того, слідство заявляє, що за сприяння міністра енергетики Германа Галущенка, який у справі фігурує під кодовим іменем – “Сігізмунд”, до цієї схеми були залучені радник міністра Ігор Миронюк і виконавчий директор “Енергоатому” з фізичного захисту та безпеки Дмитро Басов.
Миронюк і Басов рішенням суду заарештовані на 60 діб із правом внесення застави, а РНБО готує санкції проти Міндіча і Цукремана, які виїхали з країни.
Також президент Володимир Зеленський заявив, що Гринчук і Галущенко мають піти у відставку .