«Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів і понад 20% електроенергії з наших безпосередніх сусідів, які раніше зазнавали перебоїв з технічних причин. Це постачання має вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу», – сказав речник монгольського уряду.
Окрім того, Улан-Батор окреслив свою позицію нейтралітету у своїх дипломатичних відносинах та демонструє це в усіх офіційних заявах. У виданні зазначають, що позиція Монголії дуже схожа на “ходіння по канату” між наддержавами Росією та Китаєм. Для країни буде чуттєво, якщо один з сусідів відчужиться від неї, адже й з РФ, і з Китаєм Монголія має широкі історичні та економічні зв’язки. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не змінило цих розрахунків для уряду в Улан-Баторі, столиці Монголії.
Однак ця позиція не скасовує того, що Монголія є членом МКС, який у березні минулого року видав міжнародний ордер на арешт Путіна за воєнні злочини, пов’язані з депортацією та переміщенням дітей з окупованих територій України до Росії.
Будь-який член ICC зобов’язаний діяти згідно з ордерами суду, але Монголія цього не зробила. Видання зазначає, що у майбутньому Монголію очікує судове переслідування через її бездіяльність.
Візит Путіна до Монголії
Візит російського диктатора до Монголії був першим після видачі судом ордера на його арешт 17 березня 2023 року. Монголія, як країна, що підписала Римський статут, мала заарештувати лідера РФ. Однак, за словами джерел Bloomberg, Володимир Путін отримав запевнення перед запланованим візитом в тому, що його не заарештують в Монголії.
Міжнародний кримінальний суд закликав Улан-Батор арештувати Путіна під час його візиту до країни. Раніше з таким закликом зверталися і в МЗС України. З цим закликом до керівництва Монголії звернулися і в організації з охорони прав людини Human Rights Watch.
У день візиту Володимира Путіна, 3 вересня, в столиці Монголії відбулися протести – мітингувальники навіть розгорнули прапор України. Поліція країни заважала мітингарям тримати українську символіку.