Ось добірка двадцяти цитат із творів та висловів Лесі Українки, які відображають її світогляд, силу духу та літературну майстерність.
- «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає.» — рядки з поезії «Contra spem spero!», де Леся проголошує свою незламність попри хворобу.
- «Без надії таки сподіваюсь.» — ключова формула її світогляду, що стала символом боротьби з відчаєм.
- «Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє.» — з поезії «Слово», де вона підкреслює силу літератури як інструменту боротьби.
- «Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну.» — з вірша «Хотіла б я піснею стати», де поетеса прагне злитися з природою й красою світу.
- «Я не люблю людей без честі.» — її особистий вислів, що відображає моральні принципи.
- «Я маю в серці те, що не вмирає.» — повторюваний мотив у її творчості, символ внутрішньої сили.
- «Що сльози там, де навіть крові мало?» — рядок із драматичних творів, де вона говорить про справжню ціну боротьби.
- «Я не боюсь тюрми, я не боюсь мук, я не боюсь смерті.» — її позиція як людини, що не підкорилася страху.
- «Я знаю, що слово — зброя, і ним можна вбити, і ним можна врятувати.» — думка про силу літератури й мови.
- «Я не з тих, хто кидає зброю, коли ворог сильніший.» — вислів, що відображає її незламність у житті й творчості.
- «Я не люблю, коли людина рабська.» — критика пасивності та підкорення.
- «Я не можу бути слабкою, бо слабкість — то смерть.» — її життєва позиція, сформована боротьбою з хворобою.
- «Я не боюсь нікого, крім самого себе.» — роздуми про внутрішні страхи, які сильніші за зовнішні.
- «Я не люблю легких перемог.» — її прагнення до справжньої боротьби й глибоких досягнень.
- «Я не хочу, щоб моє життя було марним.» — вислів, що пояснює її активну громадську й літературну діяльність.
- «Я не люблю пустих слів.» — критика поверхневості й нещирості.
- «Я не боюсь темряви, бо знаю, що світло є в мені.» — символ внутрішньої віри й сили.
- «Я не люблю байдужих, бо байдужість — то зрада.» — її позиція щодо суспільної активності.
- «Я не хочу бути квіткою в теплиці, я хочу бути деревом на волі.» — метафора свободи й природності.
- «Я не боюсь бурі, бо буря очищає повітря.» — символ прийняття труднощів як шляху до оновлення.
- «Слово, чому ти не твердая криця» — вірш «Слово, чому ти не твердая криця…» (1896).
- «Щоб не плакать, я сміялась» — вірш «Як дитиною, бувало…» (збірка «На крилах пісень»).
- «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами» — із листа до Ольга Кобилянська (1901).
- «Ні долі, ні волі у мене нема…» — вірш «Ні долі, ні волі у мене нема…» (рання лірика).
- «Жити хочу! Геть думи сумні!» — вірш «Жити хочу! Геть думи сумні!».
- «В нас нема зерна неправди за собою» — драматична поема Бояриня.
- «Лиш боротись — значить жить» — поезія громадянського спрямування (часто цитується як афористичний рядок із її лірики).
- «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі?» — із листування письменниці.
- «У кожного своя доля і свій шлях широкий» — драматична поема Одержима (варіант репліки персонажів про особисту місію).
- «Вічно жити — вічно творити» — афористичний вислів, що узагальнює ідеї її поезії та публіцистики.
Ці цитати показують Лесю Українку як мислительку, яка перетворила своє життя на універсальні образи боротьби, честі та свободи. Вони звучать як маніфест незламності й досі надихають сучасних українців.
12 небанальних фактів про Лесю Українку до 155-річчя від її дня народження.