Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Так, спеціальний правовий та податковий режим Дія.City досі не охоплює значну частину української IT-галузі — більшість компаній продовжують використовувати моделі роботи через ФОП.
Станом на 1 грудня 2025 року у реєстрі Дія.City налічується 3159 активних резидентів, що на 949 компаній більше, ніж у серпні. Водночас лише 33,7% резидентів обрали податок на виведений капітал (ПнВК). За 11 місяців 2025 року частка платників ПнВК зменшилася на 13 відсоткових пунктів.
Податкові надходження: Дія.City збільшила платежі до держбюджету майже на 12 млрд грн
За січень–листопад 2025 року резиденти Дія.City сплатили до держбюджету 27,7 млрд грн (без урахування ЄСВ) — на 11,9 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
З цієї суми платники ПнВК забезпечили 13,4 млрд грн, що на 6 млрд грн більше, ніж торік.
Структура основних надходжень:
- Податок на прибуток: 4,3 млрд грн (+0,7 млрд),
з них ПнВК — 0,9 млрд грн (-0,09 млрд). - ПДВ: 9,2 млрд грн (+3,1 млрд),
з них ПнВК — 4,9 млрд грн (+1,7 млрд). - ПДФО + військовий збір: 14,1 млрд грн (+8,1 млрд),
з них ПнВК — 7,6 млрд грн (+4,4 млрд).
Крім того, сума відшкодування ПДВ становила 1,4 млрд грн, із них 1,1 млрд грн отримали компанії на ПнВК. Зростання відшкодувань майже повністю припадає саме на цю групу.
Бізнес обирає податок на прибуток, а не ПнВК
На думку Гетманцева, наведені цифри свідчать про те, що резиденти «оцінили всі ризики та зробили вибір на користь загальної системи оподаткування прибутку», фактично завершивши дискусію щодо доцільності ПнВК у рамках Дія.City. Він також повторив, що режим не охопив навіть половини індустрії, яка надалі використовує схеми подрібнення бізнесу на ФОП, хоча Дія.City і залишається альтернативним податковим варіантом.
Реакція Мінцифри
Раніше перший віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що резиденти Дія.City демонструють податкові надходження, які суттєво перевищили прогнозні.