Ключова проблема аграрної євроінтеграції України полягає у фундаментальній різниці філософій між Києвом та Брюсселем. Українське сільське господарство — це високоефективний і раціональний бізнес, а в ЄС фермерство глибоко пов’язане із соціальною ідентичністю та політикою.
Тарас Качка
Про це заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час конференції Ефективне управління агрокомпаніями, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу.
Щоб подолати виклики на шляху євроінтеграції, Україні доводиться оперувати не лише економічними даними, а й враховувати політичну реальність та балансувати між багатьма факторами, рухаючись до повноправного членства, розповів Качка.
Зокрема, за його словами, варто враховувати такі аспекти:
— Конкуренція з Меркосур: Україна має політичну перевагу над країнами Меркосур, оскільки чітко рухається до європейських стандартів виробництва, що робить її більш природним партнером для ЄС.
— Нові торговельні правила: перегляд статті 29 Угоди про асоціацію, який запроваджує тарифні квоти, є успіхом, бо створює довгострокові та передбачувані правила торгівлі. Оновлена редакція (відносно версії 2021 року) передбачає збільшення квот: на пшеницю — з 1 млн до 1,3 млн тонн; ячмінь — з 350 тис. до 450 тис. тонн; птицю — з 90 тис. до 120 тис. тонн; цукор — з 20 тис. до 100 тис. тонн та інші.
— Односторонні заборони: блокади кордону з боку Польщі, Угорщини та Словаччини є радше внутрішньою проблемою ЄС — торговельна політика є виключною компетенцією інституцій ЄС, а не окремих держав-членів. Односторонні заборони підривають цілісність спільного ринку та єдність Євросоюзу. Водночас дані та цифри не підтверджують завдання значної шкоди українського експорту європейському ринку.
«Україна готова до будь-яких перевірок та розслідувань з боку Єврокомісії, щоб розвіяти „психологічні страхи“ та довести, що українські аграрії є партнерами, а не загрозою», — заявив Качка.
Він пояснив, що адаптація до стандартів ЄС в частині безпечності продукції, пестицидів та добробуту тварин — це обов’язковий та безальтернативний етап на шляху до членства в Євросоюзі, і Україна ніколи не ставитиме питання про винятки з цих правил.
«Наша стратегія — не сперечатися про доцільність вимог, а максимально швидко і ефективно їх впровадити. Набагато краще вступити до ЄС і вже зсередини, як повноправний член, брати участь у дискусіях про майбутню трансформацію цих стандартів», — пояснив віцепрем’єр.
«Історичний досвід показує, що це реалістично зробити до 2030 року: частина країн, які приєдналися до ЄС раніше, ухвалили всі необхідні норми за чотири роки. Ми готові повторити цей шлях», — підсумував Тарас Качка.
Раніше Тарас Качка заявляв, що Україна вийшла на фінішну пряму перевірки свого законодавства на відповідність нормам ЄС — наразі розпочато обговорення з Єврокомісією п’ятого кластера, який охоплює питання ресурсів та сільського господарства.
Уряд Республіки Корея запропонував збільшити фінансування допомоги Україні у 2027 році. Кошти планують спрямувати через…
Вибух стався на другому поверсі шестиповерхового житлового будинку в Голосіївському районі столиці. Вогонь охопив 10…
Додаткове фінансування допоможе українським енергетикам закуповувати необхідне обладнання, ремонтувати пошкоджені об'єкти та відновлювати електропостачання.
Після першої гуманітарної операції до Офісу омбудсмана продовжують звертатися мешканці тимчасово окупованих Олешок і навколишніх…
Кияни можуть за одним номером телефону або через Telegram-бот дізнатися, де отримати необхідну медичну допомогу,…
Смертельна аварія сталася на вулиці Київській у напрямку столиці. За попередніми даними поліції, водій Skoda…