Керівництво київської консерваторії критикують за небажання прибирати Чайковського з назви

В соцмережах активно обговорюють небажання керівництва київської консерваторії прибирати зі своєї назви приставку “імені Чайковського”. З критикою такої позиції виступили, зокрема, всесвітньо відома диригентка Оксана Линів та екс-заступниця міністра культури Ірина Подоляк.

Линів пише, що вона б переназвала академію, “щоби у нас не було одинакового імені з академією в Москві”. Однак творчість Чайковського залишила б до вивчення.

“... але продовжувала вивчати музику Чайковського та його зв‘язки з Україною – наприклад зберегла музей, що буде колись цікавим для іноземців і тд.” — пише вона.

Линів при цьому натякає, що в консерваторії мають рацію, коли кажуть, що Чайковський був вихідцем з України, тому представляє в тому числі і українську кульртуру. Одна якою мірою — Линів пропонує вивчити ретельніше.

“ініціювала би велике дослідження «Вплив української культури на світову музичну спадщину», де би було викладено і історично аргументовано дотичність інтернаціонально відомих митців до України – чи як до місця походження, чи їх родовід, чи місце навчання чи періоди діяльності, чи вплив на творчість і тд.” — пише вона.

Вона зауважує, що не лише Чайковський є всесвітньо відомим композитором, який має зв’язки з Україною.

“Сюди відноситься дуже багато імен, лише декілька прикладів – Стравінський, Прокоф‘єв, Глієр, Чайковський, Гершвін, Барток, Шимановський, Леонард Бернстайн, Ф.К.Моцарт, виконавці Горовиць, Ойстрах, Ріхтер, Серж Лефар, Нежданова і тд. Те ж саме з літературою, театром, живописом… Це все має бути зроблено в онлайн ресурсі, англ мовою. Наповнено цитатами з оригінальних документів, посиланнями на місця, заклади, літературу і тд., щоби іноземні науковці мали можливість робити подальші дослідження самостійно. Це має бути розіслано до всіх мистецьких закладів всіх країн з проханням додавати цю інформацію до їхніх навчальних програм” — пропонує Линів.

Після такого аналізу Линів пропонує “переглянути присвоєні назви в Україні і аргументовано подати на розгляд до зміни чи, навпаки, збереження”.

Іншої думки отримується Ірина Подоляк. Вона вважає, що хоча Чайковський і народжений на території України, представником її культури він не є.

“Маяковський народився в Грузії, чи є він представником грузинської культури? А Владімір Даль, народжений в Луганську укладач «Толкового словаря живого великорусского языка», був данського походження з літературним псевдо “Козак Луганський”. Чи є він представником української культури? Батько Зигмунда Фройда був з Тисмениці, а мати – з Бродів, як і Йозеф Рот (…) Ні, вони не є представниками української культури, незважаючи на місце народження і походження, бо в ній не працювали, її не розвивали, з нею себе не ототожнювали” — пише Подоляк.

Бажання “залишити собі” Чайковського Подоляк називає “комплексом”.

“Оте «переприсвоєння» чи «повернення» Чайковського, чи там Гоголя, довкола яких точиться чи не найбільше дискусій – і є постколоніальним дискурсом, ознакою глибоко закомплексованих совєцьких людей, які зараз володарюють у тій же Київській консерваторії, та й у інших інституціях, чого гріха таїти. Вони так тримаються за того «українського Чайковського», що це аж смердить малоросійщиною” — стверджує вона.

Про ректора консерваторії Максима Тимошенка Подоляк пише наступне:

“… він добре натренований радянський номенклатурник, і якщо його начальство – міністр там, або Єрмак – шантажне нормально, то все він виконає. Але ж ми знаємо, що цього не буде” — пише Подоляк.

Нагадаємо, частина колективу Національної музичної академії імені П.І. Чайковського виступає за перейменування закладу. До цього публічно закликали, зокрема, професори Олена Корчова та Юрій Чекан, а також студенти та випускники академії.

Фото: Фейсбук