Керівництво Ради подало новий проєкт про збільшення видатків на оборону на 400 млрд гривень

Серед авторів проєкту спікер парламенту Руслан Стефанчук, віцеспікери та голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Як повідомила Підласа, в ході політичних консультацій в Раді прийняли рішення, що зміни до бюджету (ухвалений першому читанні законопроєкт №13439-3) не можуть сьогодні розглядатись в залі.

Підласа заявила, що новий проєкт буде поставлений на голосування в Раді сьогодні і попросила схвалити його в цілому.

Законопроєкт пропонується збільшити видатки державного бюджету на національну безпеку та оборону на 412,4 млрд гривень.

Додаткові видатки по загальному фонду становлять 401,6 млрд гривень, у тому числі для:

• Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) – 310,8 млрд гривень;
• системи МВС (Держприкордонслужба, Нацполіція, Нацгвардія) – 84,1 млрд гривень;
• Служби безпеки – 1,6 млрд гривень;
• Головного управління розвідки Міноборони – 4,5 млрд гривень;
• Адміністрації Держспецзв’язку – 64,5 млн гривень;
• Управління державної охорони – 505 млн гривень.

Для покриття додаткових видатків пропонується збільшити доходи державного бюджету на 147,5 млрд гривень та фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями на 250 млрд гривень: за рахунок збільшення внутрішніх запозичень на 184,9 млрд гривень з одночасним зменшенням обсягу платежів з погашення боргу на 65,1 млрд гривень.

Передбачено з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року встановити розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, замість 20 розмірів. Фактично це означає зменшення податків з високих зарплат (понад 120 тисяч гривень).

Основними факторами, які вплинули на перегляд прогнозу доходів державного бюджету, є перегляд Мінекономіки окремих макроекономічних показників на 2025 рік, зокрема середньомісячної заробітної плати та прибутку прибуткових підприємств, а також зростання фактичних надходжень за окремими джерелами доходів, зокрема:

• податок та збір на доходи фізичних осіб на 56,0 млрд гривень, у тому числі до загального фонду – 46,0 млрд гривень та спеціального фонду – 10,0 млрд гривень (за рахунок зростання фактичної середньомісячної заробітної плати найманих працівників та збільшення витрат державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців);
• податок на прибуток підприємств на 23,8 млрд гривень (за рахунок більших прибутків підприємств та надходжень податку за результатами декларування податку за IV квартал 2024 року, 2024 рік в цілому та I квартал 2025 року);
• акцизний податок з ввезених на митну територію України тютюнових виробів на 8,8 млрд гривень (за рахунок зростання обсягів імпорту сигарет у поточному році);
• частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань) та дивіденди, що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону, на 15,0 млрд гривень (врахування фінансових результатів підприємств за 2024 рік);
• кошти, що перераховуються Національним банком України, на 20,3 млрд гривень;
• інші надходження на 23,6 млрд гривень (з них коштом зростання надходжень адміністративних штрафів та інших санкцій на 3,9 млрд гривень; зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на 4,1 млрд гривень, інших надходжень на 15,6 млрд гривень, із них 7,9 млрд гривень – кошти, перераховані відповідно до законодавства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до державного бюджету як сума кредиторських вимог до неплатоспроможних банків та надлишковий капітал).

Раніше повідомлялося, що Кабмін спростив та унормував ряд питань виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин та боєприпасів для Сил оборони.