Кіпр планує зменшити увагу до питань оборони під час свого головування в ЄС, змістивши фокус на Середземномор’я

Про це інформує Euractiv.

Оборона була центральною темою Ради ЄС з питань закордонних справ після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Однак у новому проєкті кіпрських пріоритетів у вступному слові до розділу про Раду закордонних справ немає жодної згадки про оборону. Натомість, Рада закордонних справ має зосередитися на «зміцненні міжнародного партнерства для захисту спільних цінностей і сприяння просуванню миру і процвітання в усьому світі». Для порівняння, Данія зробила зміцнення безпеки Європи ключовим пріоритетом.

Загалом, у проєкті кіпрського головування слово «оборона» згадується лише 11 разів, порівняно з 32 згадками у пріоритетах нинішнього головування.

Проєкт передбачає регіональний зсув фокусу від Росії до Середземномор’я. У документі відсутні конкретні згадки про майбутній оборонний бюджет ЄС або оборонний омнібус — важливі документи, які інституції ЄС розроблятимуть під час кіпрського головування. Також не фігурує програма EDIP вартістю 1,5 млрд євро.

Кіпрське головування надаватиме пріоритет безпеці критично важливих морських шляхів як ключовому елементу стійкості ЄС, зосереджуючись на операціях у Східному Середземномор’ї та Червоному морі. При цьому в документі не згадується Балтійське море, яке стало головним транзитним вузлом для тіньового флоту Росії.

Постійне представництво Кіпру при ЄС повідомило Euractiv, що програма перебуває на дуже ранній стадії технічної розробки і не є остаточним проєктом головування. Речник кіпрського головування уточнив, що проєкт буде представлений політичній ієрархії для доопрацювання наприкінці листопада і презентований у середині грудня.

У сфері оборони майбутнє головування зосередиться на виконанні дорожньої карти оборонної готовності, спрямованої на посилення європейської оборонної промисловості до 2030 року, а також на використанні безпечних кредитів у розмірі 150 євро для спільних оборонних закупівель.

Нагадаємо, Кіпр ухвалив рішення про криміналізацію обходу санкцій, запроваджених Європейським Союзом проти Російської Федерації. Цей крок є виконанням відповідної директиви Європарламенту, спрямованої на уніфікацію законодавства держав-членів ЄС щодо покарання за порушення обмежувальних заходів.