Міністр фінансів Норвегії та колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг у своїй новій книзі «Під моїм керівництвом: лідерство в НАТО у воєнний час» розповів, що президент США Дональд Трамп під час першого терміну в Білому домі розглядав виключення з Альянсу Данії, Нідерландів, Німеччини та Норвегії.
Jens Stoltenberg, secretary general of the North Atlantic Treaty Organization (NATO), arrives to speak to members of the media after a meeting with US President Joe Biden at the White House in Washington, DC, US, on Tuesday, June 13, 2023. Ukraine's counteroffensive against the invading Russian forces is gaining momentum, Stoltenberg said. Photographer: Samuel Corum/Sipa/Bloomberg via Getty Images
Про це пише РАР у понеділок, 29 вересня.
На думку Столтенберга, таке бажання Трампа було пов’язано з тим, що ці країни виділяли на оборону занадто мало коштів.
Як зазначається в матеріалі, у 2018 році витрати Данії, Нідерландів, Німеччини та Норвегії на оборону не перевищували 1,5% їхнього ВВП. Це підштовхувало Трампа до роздумів про виключення їх з НАТО. Замість повноправного членства країни мали отримувати лише гарантії, якими на той час користувалася Швеція, що ще не входила до Альянсу.
У мемуарах сказано, що американський президент дорікав тодішній канцлерці Німеччини Ангелі Меркель і президенту Франції Еммануелю Макрону, що вони «не платять те, що винні США», а оборонні бюджети їхніх країн не становлять навіть 10% загального бюджету Альянсу.
Колишній генсек НАТО у своїй книзі розповів, що тодішній голова Пентагону Джеймс Меттіс неодноразово перепрошував за поведінку Трампа й навіть дав пораду, як не дратувати американського лідера.
«Нам соромно за нього. Нам просто потрібно спробувати його заспокоїти. І не сперечайтеся з президентом, особливо щодо цифр, які він наводить. Це нічим не допоможе», — радив Меттіс Столтенбергу.
За підсумками саміту НАТО, який відбувся в Гаазі в кінці червня 2024 року, країни Альянсу зобов’язалися збільшити щорічні внески в оборону до 5% ВВП до 2035 року. Також члени НАТО дійшли висновку, що щонайменше 3,5% ВВП буде йти на фінансування основних оборонних потреб і 1,5% ВВП — на захист критичної інфраструктури, мереж і забезпечення цивільної готовності. Згідно з фінальним комюніке, члени Альянсу визнають, що існує «довгострокова загроза євроатлантичній безпеці з боку Росії».
Іспанія не погодилась з таким рівнем витрат і оголосила, що витрачатиме на оборону 2,1% ВВП.
Нагадаємо, що через часті повітряні провокації НАТО розглядає посилення правил застосування сили проти Росії та перехід від місії «air policing» (патрулювання) до повноцінної системи протиповітряної оборони, що може дозволити збивати порушників
Росія атакувала столицю дронами та ракетами. Унаслідок ударів загинув 14-річний хлопець в Печерському районі, також…
Високопосадовці країн Європейського Союзу наголошують, що можлива перемога скептично налаштованих до України політичних сил на…
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генасамблеї…
Україна нарощує та прискорює виготовлення спеціальних засобів-перехоплювачів для протидії російським реактивним безпілотникам.
Київська міська державна адміністрація заперечує факти зрізання нових дерев після відновлення будівництва резервної тепломережі в…
У селищі Іванків Київської області російський ударний безпілотник типу «Шахед» влучив у будівлю загальноосвітньої школи.