Компанія, яку ВДНГ звинуватило в рейдерстві, спростовує всі закиди

KyivMedia публікує повний текст відповіді «ВіДі-Мистецтво»:

ПП «ВіДі-Мистецтво» ні на кого не нападає, нічого не захоплює, а лише захищає свої права та законні інтереси. Так, ПП «ВіДі-Мистецтво» є власником адміністративної будівлі площею 1 289,10 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1. Але наша будівля розташована на території НВЦ «Експоцентр України», загальна площа якої становить більше 300 га. Вся територія НВЦ «Експоцентр України» огороджена парканом, який належить на праві власності саме НВЦ «Експоцентр України», на цю територію є два в’їзди, які огороджені шлагбаумами, що також належать НВЦ «Експоцентр України», і на обох в’їздах поряд зі шлагбаумами розміщені контрольно-пропускні пункти з охороною, яка також підпорядкована НВЦ «Експоцентр України». В тому числі з нас вимагають плату за проїзд транспорту до належної нам на праві власності будівлі. Таким чином, наше конституційне право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю приватною власністю зазнає значних обмежень. Отже, можливість ПП «ВіДі-Мистецтво» реалізувати своє право власності на об’єкт нерухомості, придбаний за 5,5 млн. доларів США, і юридично і фактично ускладнена. Саме тому ПП «ВіДі-Мистецтво» неодноразово зверталось до НВЦ «Експоцентр України» з офіційними листами врегулювати дане питання шляхом оформлення права оренди, пізніше – права сервітуту, на що постійно отримувало безпідставні відмови за абсолютно необґрунтованими і надуманими підставами. На підставі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати своє право від порушень та протиправних посягань. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Тези про те, що “може з’явитися великий паркан” і “дорога з Голосіївського проспекту до центру ВДНГ буде перекрита” повністю спростовуються предметом судового спору та змістом судового рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1487/20 від 06.08.2020 року, яке доступне у публічному доступі за посиланням тут https://court.gov.ua/fair/sud5011/ і тут http://reyestr.court.gov.ua/Review/90988670 З матеріалів судової справи і зі змісту зазначеного судового рішення видно, що в жодному разі про будь-яке огородження чи обмеження території НК «Експоцентр України» мова не йде.

Зі змісту позовних вимог і тексту судового рішення цілком очевидним є те, що наше підприємство діє виключно в правовому полі, використовуючи надані законом механізми. Мова йде про встановлення рішенням суду земельного сервітуту для забезпечення можливості ПП «ВіДіМистецтво» безперешкодного проходу, проїзду територією НВЦ «Експоцентр України» до належної йому на праві власності будівлі, а також вчинення дій, необхідних для належної експлуатації та обслуговування цієї будівлі. Мова йде виключно про встановлення передбаченого законом права користування земельною ділянкою, що жодним чином не може розглядатись як привласнення чи незаконне заволодіння земельною ділянкою, що належить державі та перебуває у постійному користуванні НВЦ «Експоцентр України». Правомірність дій нашого підприємства ґрунтується на ст. 41 Конституції України, ст. ст. 401-406 Цивільного кодексу України, ст. ст. 98-101 Земельного кодексу України, Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають з земельних відносин».

Ми дійсно придбали зазначену нежитлову будівлю у 2008 році, однак не через приватизацію, а за договором купівлі-продажу за ціною 26,6 млн. грн., що на той час становило еквівалент 5,5 млн. дол. США. Ми придбавали цю будівлю не у держави, а у особи-продавця, якій ця будівля належала на праві приватної власності.

Твердження про те, що «замість того, щоб зайнятися оформленням землі під своєю будівлею як це передбачено законом, ця компанія вирішила через суд присвоїти собі цілий сквер і 30 % основної автомобільної дороги ВДНГ» умисно перекручена, оскільки земельний сервітут, який був встановлений рішенням суду, є одним із визначених законом способів оформлення землекористування, зокрема з точки зору дотримання прав та інтересів НВЦ «Експоцентр України» як найменш обтяжливий вид землекористування у порівнянні, наприклад, з орендою земельної ділянки. Абсолютно безпідставними і надуманими є твердження про привласнення території НК «Експоцентр України» з подальшим огородженням «захопленої» території парканом. ПП «ВіДі-Мистецтво» вимушене було звернутися до суду саме через безпідставні дії та бездіяльність з боку керівництва НК «Експоцентр України». Наше підприємство діє виключно в правовому полі та належним чином використовує своє право на судовий захист.

Судовий спір щодо встановлення земельного сервітуту був викликаний безпідставними відмовами та бездіяльністю з боку НВЦ «Експоцентр України». Саме інформація про численні і безпідставні відмови НВЦ «Експоцентр України» в реалізації нашого права на користування земельною ділянкою для вільного доступу, використання та обслуговування належної нам на праві власності нежитлової будівлі – це єдине правдиве твердження в опублікованому матеріалі, і саме це змусило ПП “ВіДі-Мистецтво” звернутися до суду, оскільки всі позасудові заходи по врегулюванню спору з нашого боку вже були вичерпані. В зв’язку з цим наше підприємство офіційно звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Свій позов ПП «ВіДіМистецтво» обґрунтувало нормами закону, які надають йому право вимагати встановлення земельного сервітуту. Так відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. На підставі ст. 420 Цивільного кодексу України, ст. 100 Земельного кодексу України, в разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановленням сервітуту. Згідно зі ст. 403 Цивільного кодексу України, ст. 98 Земельного кодексу України: – сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном; – сервітут не підлягає відчудженню, не може бути предметом застави та не може передаватись іншим особам; – сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном; – земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Передбачений ст. 402 Цивільного кодексу України, ст. 100 Земельного кодексу України спосіб встановлення земельного сервітуту шляхом звернення зацікавленої сторони до суду і винесення судового рішення є цілком правомірним і здійснюється у разі неможливості досягнення домовленостей про встановлення сервітуту.

Відбувається свідоме перекручування інформації та маніпулювання суспільною думкою з метою здійснення неправомірного тиску на суд. Зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції, повністю спростовує позицію НВЦ «Експоцентр України», оскільки встановлений судом земельний сервітут і передбачений ним правовий режим користування земельною ділянкою жодним чином не обмежує можливостей НВЦ «Експоцентр України» на проведення масових заходів на своїй території, а також не містить жодних обмежень чи заборон щодо користування зазначеною дорогою.