Кожен десятий ресторан у Києві призупиняє роботу на зиму через відключення світла: робота на генераторах приносить збитки

Близько 10% ресторанів і кафе Києва вирішили тимчасово призупинити роботу на зиму через тривалі відключення електроенергії та зростання витрат. Виробництво електроенергії за допомогою генераторів може коштувати закладам майже 64 гривні за кВт·год, а для великих ресторанів витрати можуть сягати близько 6,4 тисячі гривень за годину.

Про це в етері Київ24 розповів президент Національної ресторанної асоціації Тарас Ковальчук.

Скільки коштує робота ресторану на генераторі

Ковальчук розповів, що однією з найбільших проблем для закладів стало подорожчання автономного електропостачання.

За його розрахунками, вартість електроенергії, виробленої генератором, становить приблизно 63,8 гривні за кВт·год. У цю суму враховано витрати на пальне та амортизацію обладнання.

Залежно від розміру закладу споживання електроенергії може суттєво відрізнятися:

• Невелика кав’ярня — близько 5 кВт потужності, або приблизно 319 гривень за годину роботи.
• Ресторан середнього розміру — від 10 до 20 кВт, або приблизно 638–1 276 гривень за годину.
• Великий ресторан — до 100 кВт, або приблизно 6 380 гривень за годину.

Це орієнтовні розрахунки за умови відповідного навантаження протягом години. Фактичні витрати залежать від споживання електроенергії та умов експлуатації генератора.

За словами співрозмовника, додаткові труднощі створюють подорожчання доставки пального та нестача фахівців, які можуть обслуговувати генератори.

Крім того, обладнання потребує регулярних технологічних перерв.

«Генератор не може працювати більше шести-семи годин, його треба вимикати або ставити тоді два генератори», — пояснив Тарас, описуючи умови роботи закладів.

Чому ресторани змушені закриватися на зиму

Як повідомила Суспільному співзасновниця Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова, приблизно 10% столичних закладів вирішили тимчасово припинити роботу на зимовий період. Водночас їхня кількість може бути більшою.

Головна причина — високі витрати на забезпечення роботи під час тривалих знеструмлень.

Частина власників розраховує відновити діяльність навесні, коли ситуація з електропостачанням може стабілізуватися.

Заклади, які продовжують працювати, змушені пристосовуватися до нових умов. Вони скорочують робочі години, переходять на кількаденний графік, зменшують кількість працівників і спрощують меню.

Деякі ресторани також почали використовувати більше напівфабрикатів, щоб скоротити час приготування страв та витрати на виробництво.

Повітряні тривоги та транспортні труднощі впливають на роботу закладів

Окрім відключень електроенергії, ресторанний бізнес столиці стикається з труднощами через повітряні тривоги та транспортні обмеження.

Як пояснив Тарас Ковальчук, оголошення повітряних тривог призводить до скорочення кількості гостей і фактичного часу роботи закладів.

Окремою проблемою залишається доїзд працівників між лівим і правим берегами Києва, особливо під час транспортних обмежень.

Найскладніше працювати ресторанам, розташованим у торговельно-розважальних центрах.

Під час повітряної тривоги такі заклади змушені призупиняти обслуговування відвідувачів. Водночас ресторан не може так само швидко відновити повноцінну роботу, як звичайний магазин, адже приготування страв і робота кухні потребують додаткового часу.

За словами Ольги Насонової, через скорочення кількості відвідувачів мережа «Сушия» закрила всі свої ресторани в торговельних центрах. Про аналогічні наміри повідомляла й мережа «Песто Кафе».

«Найгірше зараз закладам, які знаходяться в торговельних центрах. Більшість закладів, які закриваються у торговельних центрах, вони нікуди не переїжджають, вони просто закриваються», — зазначила Насонова.

Як столичні кафе пристосовуються до відключень

Попри складну ситуацію, частина закладів продовжує працювати у звичному режимі.

Зокрема, мережа «Львівські круасани» готується до зими без суттєвих змін графіка.

Працівниця одного із закладів Оксана розповіла Суспільному, що електроенергію вимикають на кілька годин щодня. У цей час використовують потужний генератор.

Проблеми виникають і з водопостачанням. Хоча воду не відключають, її напір залишається слабким, тому працівники заздалегідь створюють запаси.

«Набираємо в пляшки питну воду і технічну на всяк випадок, але поки що води вистачає», — розповіла Оксана.

За її словами, кілька тижнів тому мережа закрила заклад у Чабанах. Водночас в інших точках кількість відвідувачів залишається стабільною.

Інші підприємства стикаються не лише з проблемами електропостачання, а й із фінансовими труднощами.

Колишній бариста кафе-бістро «Солодко та гірко» Олександр розповів, що через перебої з постачанням продуктів заклад був змушений закритися на два місяці.

За його словами, у вересні він звільнився разом з усім колективом, а остаточний розрахунок отримав лише через два місяці.

Малим закладам складніше пережити кризу

За словами Ольги Насонової, великі ресторанні мережі мають більше можливостей пристосуватися до складних умов.

Вони можуть тимчасово призупинити роботу окремих закладів, домовитися про зменшення орендної плати або перерозподілити фінансові ресурси.

Натомість невеликим сімейним ресторанам, кав’ярням і пекарням значно складніше витримувати тривалі фінансові втрати.

«У маленьких закладах, зазвичай, у власників якоїсь такої великої фінансової подушки немає», — пояснила експертка.

Водночас, за її спостереженнями, відвідувачі здебільшого з розумінням ставляться до тимчасових незручностей, змін графіка та обмеженого меню.

«Споживач зараз готовий до будь-чого», — підсумувала Насонова.

Раніше повідомлялося, що через відключення електроенергії київські ресторани втрачають до 50% відвідувачів, тоді як попит на доставку їжі зростає. Крім того, експерти попереджали, що близько 20% ресторанів Києва можуть призупинити роботу взимку через нові вимоги безпеки під час повітряних тривог.