Країни Балтії та Польща оголосили про вихід з конвенції про заборону протипіхотних мін

Про це повідомили міністерства оборони цих країн.

У спільній заяві країн йдеться, що з часу ратифікації цієї конвенції безпекова ситуація в регіоні значно погіршилася, а збройні сили повинні мати «гнучкість та свободу вибору» для захисту.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс пояснив, що чотири країни спільно вирішили на регіональному рівні зміцнити кордон, рекомендувавши вихід з Оттавської конвенції.

«Ми маємо готуватися до того, що росія продовжить створювати загрози для нашого регіону, незалежно від результату війни проти України. З’явиться можливість забезпечити виробництво протипіхотних мін після виходу з Оттавської конвенції. Водночас ми продовжуватимемо підтримувати всі міжнародні норми та гуманітарне право в консультаціях з нашими союзниками», — написав він.

Міноборони Естонії наголосило, що, попри рішення, поки що не планує використовувати протипіхотні міни.

Нагадаємо, Оттавська конвенція набула чинності 1 березня 1999 року. До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього, серед них — Україна. Верховна Рада ратифікувала договір ще у 2005 році.

Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території. Утім, великі держави, які є колишніми або чинним виробниками наземних мін, не стали підписувати договір. До них належать США, Китай і росія.

Раніше українська делегація на 108-му засіданні Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї в Гаазі (Нідерланди) представила докази системного та цілеспрямованого застосування Росією хімічної зброї у війні проти України, грубо порушуючи Конвенцію про заборону хімічної зброї.