Categories: Без рубрики

Кулеба про удари РФ по енергообʼєктах: щоб захистити, треба всі мережі закопати

В Україні немає однієї людини, яка відповідає за захист усіх енергетичних обʼєктів країни. Відповідальність розподілена між кількома міністерствами, державними компаніями та координаційними штабами.

Про це розповів віцепремʼєр-міністр з відновлення та міністр розвитку громад Олексій Кулеба в інтерв’ю”Економічній правді“.

Кулеба очолює координаційний штаб для захисту енергетики, який займається фізичним захистом частини енергетичної інфраструктури – йдеться не про ППО чи управління генерацією, а саме про будівництво захисних споруд.

У зоні його відповідальності:

  • великі підстанції 750 та 330 кВ, що передають електроенергію між регіонами;
  • додатково – 125 підстанцій 110 і 150 кВ у прифронтових областях, які почали масово атакувати росіяни.

Своєю чергою, будівництво захисту виконує Державна агенція відновлення. Кулеба визнає, що система виглядає складною, але наполягає: кожен орган має свій функціонал.

А саме:

  • Міністерство енергетики відповідає за генерацію, розподіл електроенергії та пріоритети захисту;
  • Державні компанії (“Укренерго”, “Енергоатом”, “Укргідроенерго”) самі захищають свої обʼєкти;
  • Офіс президента координує роботу з регіонами та критичною інфраструктурою;
  • Кабмін і Ставка ухвалюють стратегічні рішення.

“Тобто в кожного свій функціонал. Я не бачу в цьому протиріч”, – каже Кулеба.

Чому не захищені всі електростанції

За словами міністра, ГЕС і АЕС не входять до його прямої відповідальності, оскільки гідроелектростанції захищає “Укргідроенерго”, атомні – “Енергоатом” з урахуванням міжнародних норм.

Росія, за його словами, частіше бʼє не по самих станціях, а по розподільчих вузлах, що призводить до масштабних відключень.

Як змінилася тактика війни

Кулеба визнає: тактика РФ змінилася: якщо у 2022-2023 роках росіяни били в основному ракетами і цілями були великі підстанції, то зараз ворог використовує масовані дронові атаки і:

  • бʼє по підстанціях середнього рівня;
  • атакує лінії електропередач.

“Якщо ми говоримо про те, що ми маємо дещо передбачити, то маємо розуміти, що нам потрібно всі наші мережі закопати!” – констатує він.

Чому все виглядає як “гасіння пожеж”

На запитання, чому не вдалося заздалегідь підготуватися до посилення атак, Кулеба відповідає прямо: уряд працює в режимі постійного реагування, а не довгострокового планування.

“Ми живемо у двох режимах. Перший – режим війни і ліквідація наслідків війни. Планування того, що ми можемо зробити під час війни. Другий режим – це якщо ситуація зміниться на краще, тобто буде більш спокійною. Зрозуміло, що другий режим ми майже не беремо до врахування”, – зазначає він.

Про відключення і комунікацію

Кулеба визнає, що одна з головних проблем – відсутність зрозумілої комунікації з людьми.

“Я з вами, якщо можна, поділюся. У суботу був дуже великий обстріл (27 грудня 2025, – ред.) і от мені подзвонили мешканці Києва, не менше десятка людей, з питанням, коли, бл*ть, включать воду”, – наводить приклад він.

Тому, на його думку, “це питання комунікації, 200%”.

“Мені здається, що важливо взагалі говорити про те, яка реальна ситуація, і про те, що ми будемо мати в тому чи іншому випадку в майбутньому. Нерозуміння людей у Києві, що відбувається, а Київ знаходиться зараз від фронту за кілометрів 550. На четвертий рік війни це прямо така історія серйозна”, – додає він.

Водночас Кулеба наголошує – уряд намагається не допускати більше трьох черг відключень для населення.

“Коли ми бачимо, що є чотири черги плюс, це вже дуже погано для населення. Так ось, було прийнято рішення, що коли ми бачимо, що є більше трьох черг для населення, то треба зробити все для того, щоб у населення було не більше трьох черг”, – каже він.

Хто відповідальний формально

Кулеба визнає: система складна, рішення ухвалюються в умовах війни, а помилки неминучі.

“Чи винна влада? Безумовно. Чи буде влада нести свою відповідальність? Безумовно. Але ми маємо розуміти, що основна відповідальність за все це не на владі. У моєму розумінні – на руских. Вони напали на нашу країну, а не ми напали самі на себе”, – додає він.

Для чого витрачати мільярд на відбудову лікарні за 25 км від фронту

Кулеба пояснив, для чого потрібно за мільярд гривень відновлювати лікарню в Ізюмі за 25 км від лінії фронту. За його словами, було прийнято рішення на початку повномасштабного вторгнення про те, що відбудова йтиме прямо в момент, коли будуть продовжуватися активні бойові дії.

“Чому було прийнято таке рішення? Тому що це важливо і для економіки країни, і для того, щоб ми розуміли, що є економічний пульс, що є бачення того, що ми не здаємося і на цьому фронті також працюємо”, – зазначив він.

На думку Кулеби, рішення про відбудову лікарні в Ізюмі приймалося начальником Харківської ОВА Олегом Синегубовим та міністром охорони здоров’я.

“Тут важливо говорити про те, що рішення було прийняте на етапі деокупації. Це, думаю, було таке мотивуюче рішення, емоційне”, – вважає міністр.

“Що стосується питання конкретно Ізюма. Ми 100% подивимося. Якщо я побачу, що ми маємо зупинити це, я вам обіцяю”, – наголосив він.

Кулеба розповів, що не знає на якому етапі відбувається відбудова лікарні в Ізюмі, але пообіцяв особисто розібратись в цій ситуації.

“Я детально не можу вам зараз сказати, що там відбувається. Але я розберуся особисто і буду в комунікації з першою леді і так далі. Якщо це дійсно так, ми будемо говорити про зупинення цього будівництва.

Але що я хочу вам донести? Якщо ми знищуємо всю інфраструктуру там, вони нам її знищують і ми її не відновлюємо, то люди встають і їдуть”, – зазначив він.

Recent Posts

Співвласник Fire Point Штілерман прогнозує перші балістичні удари по Москві максимум на осінь

Українська протибалістична система під робочою назвою "Фрея" може бути готова вже до кінця поточного року…

5 хв. ago

Кільком працівникам Ужгородського ТЦК повідомлено про підозри у злочинах – омбудсман

За результатами перевірки правоохоронних органів кільком посадовцям Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки…

42 хв. ago

У Києві знесли пам’ятник Михайлу Булгакову

4 червня в Києві на Андріївському узвозі знесли пам'ятника російському письменнику Михайлу Булгакову.

56 хв. ago

Український культурний фонд досліджує експортний потенціал креативних індустрій

Український культурний фонд розпочав масштабне дослідження стану експортного потенціалу української сфери культури та креативних індустрій.…

1 годину ago

Стала відома позиція Міносвіти по законопроєкту щодо відміни НМТ

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий прокоментував депутатський законопроєкт щодо скасування обов'язкового тесту з математики…

2 години ago

«Каблучки незламності» з Лук’янівки: киянка виставила на благодійний аукціон прикраси зі знищеного магазину її матері

Киянка запустила благодійний аукціон із продажу ювелірних виробів, які дивом вціліли після ракетного удару по…

2 години ago