Купівлю ядерних реакторів у Болгарії підтримали у США – Atlantic Council

Про це заявив старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Стівен Бланк пише Atlantic Council.

За його словами, Вашингтонський Інститут ядерної енергії (Nuclear Energy Institute) висловив підтримку можливій угоді, наголосивши на важливості завершення будівництва третього і четвертого реакторів Хмельницької атомної електростанції. Як підкреслює Бланк, це дозволить Україні суттєво збільшити генеруючі потужності в умовах, коли енергетична інфраструктура зазнає постійних атак з боку Росії.

Болгарія пропонує Україні обладнання радянського виробництва, яке раніше було призначене для будівництва АЕС “Белене”. Ці компоненти дозволять завершити будівництво двох реакторів на Хмельницькій АЕС, яка є частиною радянської атомної спадщини України. Автор наголошує, що хоча радянські технології не є довгостроковим рішенням, вони можуть стати критично важливими для забезпечення енергетичної стабільності в найближчі роки.

Бланк також зазначає, що угода з Болгарією має геополітичний вимір. Зміцнення двосторонніх відносин між Україною та Болгарією важливе на тлі спроб Кремля підривати єдність ЄС. До того ж угода може стати ще одним кроком до глибшої інтеграції української енергосистеми з європейською.

Водночас, за словами автора, угода викликає суперечки в Україні. Частина експертів ставить під сумнів її прозорість і вважає, що країні варто зосередитися на децентралізації енергосистеми. Проте Бланк наголошує, що у нинішніх умовах немає реалістичних альтернатив швидкому завершенню будівництва третіх і четвертих енергоблоків на Хмельницькій АЕС.

На думку автора, Україна вже сьогодні демонструє значний потенціал для експорту електроенергії до ЄС, що може стати важливою економічною можливістю після війни. Укладення угоди з Болгарією, як вважає Бланк, стане важливим кроком на шляху до енергетичної незалежності та відновлення країни.

Як повідомлялось, 10 січня під час години запитань до уряду в парламенті виникла гостра суперечка між народною депутаткою, членкинею Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Інною Совсун (“Голос”) та міністром енергетики Германом Галущенком. Причиною конфлікту стала добудова третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.

Совсун наголошувала, що публічні заяви про всебічну підтримку цього проєкту з боку американських партнерів не відповідають дійсності.

Очільник Міненерго відповів, що в законі щодо добудови блоків прямо зазначено, що вони працюватимуть на американському паливі. Міністр також розкритикував Совсун, звинувативши її у створенні негативного враження про енергетичну політику України за кордоном.

Згодом Галущенко попросив вибачення за емоційний тон і зазначив, що в ЄС немає єдиної позиції щодо розвитку атомної енергетики, посилаючись на різні підходи серед країн-членів.

Представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова підтвердила, що ЄС не висловив офіційної позиції ні за, ні проти будівництва нових блоків Хмельницької АЕС, бо рішення про будівництво нових блоків АЕС має приймати українська влада.

Цей конфлікт став приводом для запуску процедури відставки Галущенка з посади міністра енергетики.

Нагадаємо, у 2006 році Росатом виграв міжнародний тендер на будівництво двох енергоблоків ВВЕР-1000 на АЕС Белене у Болгарії, але через три роки проєкт було зупинено. У 2012 році Болгарія взагалі відмовилась від будівництва станції й тепер готова продати реактори Україні.

Вартість реакторів – 600 млн євро.

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що на це будуть залучені кредитні кошти.

Перед цим нардеп Ярослав Железняк (фракція ВРУ “Голос”) заявив, що Галущенко на зустрічі з депутатами повідомив, що фінансувати будівництво нових атомних блоків будуть коштом підняття тарифів, і 21 млрд грн, згенерованих підняттям тарифів минулого року — вже підуть на це. Відповідний законопроєкт винесуть на голосування до Верховної Ради.