Заяви президента РФ Володимира Путіна та голови Газпрому Олексія Міллера про досягнення домовленості з Китаєм щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру – 2" не знайшли підтвердження з боку Пекіна.
TOPSHOT - This pool photograph distributed by Russian state owned agency Sputnik shows Russia's President Vladimir Putin and Chinese President Xi Jinping shaking hands during a meeting in Beijing on October 18, 2023.
На цьому наголошують експерти та західні видання Financial Times, The Washington Post та Аxios.
У вівторок Міллер повідомив, що під час візиту Путіна до Китаю сторони підписали “юридично зобов’язальний меморандум”. За його словами, з урахуванням уже чинних маршрутів експорт російського газу до КНР може зрости до 106 млрд кубометрів на рік. Наступного дня ці тези повторив і Путін. “Нарешті знайшли консенсус сторони, що ведуть переговори. У нас через Монголію буде 50 млрд (кубометрів). Загалом вийде понад 100 млрд кубометрів газу”, – заявив він.
Втім, як пише The Washington Post, за три дні візиту Путіна підтвердження з боку Китаю так і не пролунало. Лідер КНР Сі Цзіньпін не згадав про газопровід, проєкт також не коментує CNPC – покупець російського газу. Видання Financial Times зазначає, що китайські державні медіа про угоду не писали, а в офіційному комюніке за підсумками переговорів йдеться лише про намір “активно просувати транскордонні інфраструктурні та енергетичні проєкти” без згадки “Сили Сибіру – 2”.
“Заяви Росії були дещо передчасними. Це радше сигнал про наміри, ніж фінальне рішення“, – сказав Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки в коментарі FT.
Схожу думку висловив і директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв: “Юридично зобов’язальний меморандум без ціни і строків не є остаточною угодою”. За його словами, реальною домовленістю стали додаткові постачання через уже наявні маршрути – “Сила Сибіру – 1” (+6 млрд кубів) та Далекосхідний газопровід (+2 млрд). Щодо “Сили Сибіру – 2” Китай дав сигнал, що “зацікавлений у маршруті через Монголію, але готовий говорити про ціну та умови”.
Саме ціна залишається головним питанням. За словами експертів, Пекін раніше вимагав ціну на рівні внутрішньої в Росії – $120–130 за тисячу кубів, що понад утричі нижче за європейську ($390). Нині, за даними Мінекономрозвитку РФ, постачання в КНР йде за $247 – зі знижкою близько 36% до європейських котирувань.
“За певних умов цей проєкт може стати збитковим для Росії, але всі важелі впливу – у Китаю, оскільки Москва сама відрізала себе від європейського ринку“, – наголосив Джозеф Вебстер з Atlantic Council у коментарі Аxios.
Раніше міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що президент Дональд Трамп доручив Пентагону підготуватися до стримування росії та Китаю, щоб запобігти потенційним конфліктам.
У ніч на 4 червня український ударний дрон уразив російський сторожовий корабель проєкту 10410 «Светляк»…
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) розглядає можливість надання кредиту в розмірі близько 120 мільйонів євро Агентству…
Батьки дітей віком від одного до трьох років зможуть оформити державну допомогу «єЯсла» через застосунок…
Рятувальники ліквідували масштабну пожежу на об’єкті інфраструктури в Бориспільському районі Київської області, яка виникла 4…
Шевченківський районний суд міста Києва звільнив від кримінальної відповідальності детектива Національного антикорупційного бюро України Віктора…
Чергову партію безпілотників отримали військовослужбовці 12-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.