Заяви президента РФ Володимира Путіна та голови Газпрому Олексія Міллера про досягнення домовленості з Китаєм щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру – 2" не знайшли підтвердження з боку Пекіна.
TOPSHOT - This pool photograph distributed by Russian state owned agency Sputnik shows Russia's President Vladimir Putin and Chinese President Xi Jinping shaking hands during a meeting in Beijing on October 18, 2023.
На цьому наголошують експерти та західні видання Financial Times, The Washington Post та Аxios.
У вівторок Міллер повідомив, що під час візиту Путіна до Китаю сторони підписали “юридично зобов’язальний меморандум”. За його словами, з урахуванням уже чинних маршрутів експорт російського газу до КНР може зрости до 106 млрд кубометрів на рік. Наступного дня ці тези повторив і Путін. “Нарешті знайшли консенсус сторони, що ведуть переговори. У нас через Монголію буде 50 млрд (кубометрів). Загалом вийде понад 100 млрд кубометрів газу”, – заявив він.
Втім, як пише The Washington Post, за три дні візиту Путіна підтвердження з боку Китаю так і не пролунало. Лідер КНР Сі Цзіньпін не згадав про газопровід, проєкт також не коментує CNPC – покупець російського газу. Видання Financial Times зазначає, що китайські державні медіа про угоду не писали, а в офіційному комюніке за підсумками переговорів йдеться лише про намір “активно просувати транскордонні інфраструктурні та енергетичні проєкти” без згадки “Сили Сибіру – 2”.
“Заяви Росії були дещо передчасними. Це радше сигнал про наміри, ніж фінальне рішення“, – сказав Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки в коментарі FT.
Схожу думку висловив і директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв: “Юридично зобов’язальний меморандум без ціни і строків не є остаточною угодою”. За його словами, реальною домовленістю стали додаткові постачання через уже наявні маршрути – “Сила Сибіру – 1” (+6 млрд кубів) та Далекосхідний газопровід (+2 млрд). Щодо “Сили Сибіру – 2” Китай дав сигнал, що “зацікавлений у маршруті через Монголію, але готовий говорити про ціну та умови”.
Саме ціна залишається головним питанням. За словами експертів, Пекін раніше вимагав ціну на рівні внутрішньої в Росії – $120–130 за тисячу кубів, що понад утричі нижче за європейську ($390). Нині, за даними Мінекономрозвитку РФ, постачання в КНР йде за $247 – зі знижкою близько 36% до європейських котирувань.
“За певних умов цей проєкт може стати збитковим для Росії, але всі важелі впливу – у Китаю, оскільки Москва сама відрізала себе від європейського ринку“, – наголосив Джозеф Вебстер з Atlantic Council у коментарі Аxios.
Раніше міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що президент Дональд Трамп доручив Пентагону підготуватися до стримування росії та Китаю, щоб запобігти потенційним конфліктам.
23 липня в центральній частині Києва запровадять тимчасові обмеження дорожнього руху через проведення охоронних заходів…
Сьогодні голубів у містах часто сприймають як проблему — їх називають брудними птахами, які псують…
Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові знищуватимуть мости або електростанції в Ірані у…
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з…
Російський диктатор Володимир Путін більше не розглядає сценарій повернення Україні окупованих районів Сумської та Харківської…
Судновласники тимчасово припинили заходи суден за агропродукцією до чорноморських портів України після останніх російських атак…