Китай потайки скуповує золото сотнями тонн — Financial Times

Про це пише Financial Times з посиланням на опитаних аналітиків. За офіційними даними, Народний банк Китаю придбав лише 6 тонн золота за червень-серпень 2025 року — по 1,9−2,2 тонни щомісяця. Проте мало хто на ринку вірить цим цифрам.

Аналітики Société Générale оцінюють, що реальні закупівлі Китаю можуть сягнути 250 тонн за рік — це понад третину світового попиту з боку центральних банків. За альтернативними підрахунками дослідницької платформи Plenum Research, у 2022−2023 роках розрив між офіційними й фактичними закупівлями становив понад 1300 тонн щорічно.

Брюс Ікемітсу, директор Японської асоціації ринку золота, вважає, що нинішні золоті резерви Китаю становлять майже 5000 тонн — удвічі більше, ніж країна офіційно заявляє.

Частина купівель може здійснюватися не лише центральним банком, а й суверенним фондом CIC і військовими структурами, які не зобов’язані звітувати.

Експерти вказують на кілька причин приховування закупівель золота.

По-перше, публічні оголошення про масові закупівлі золота — традиційної альтернативи долара — можуть погіршити відносини з адміністрацією США. «Золото розглядається як чистий хедж проти США», — пояснила Ніккі Шілз, аналітикиня швейцарського золотопереробного заводу MKS Pamp.

По-друге, оголошення намірів підштовхує ціни вгору.

Хедж — це фінансова стратегія, яка використовується для захисту від ризиків, пов’язаних зі зміною цін, валютних коливань або інших невигідних ринкових рухів. Це досягається шляхом укладання протилежної угоди, щоб збитки за однією позицією могли бути компенсовані прибутком від іншої. Також «хедж» може стосуватися хедж-фонду — закритого інвестиційного фонду для кваліфікованих інвесторів, який використовує різні фінансові інструменти та складні стратегії для досягнення високої прибутковості.

Як повідомлялося, наприкінці квітня ціни на золото встановили абсолютний історичний рекорд, піднявшись вище $3500 за унцію.