Про це заявляє газета Financial Times.
Повідомляється, що для китайських лідерів, які готувалися до неприємного, на їх думку, вибору між Байденом і його республіканським суперником Трампом, — обрання Гарріс кандидаткою на посаду президентки США додало ще більшої невизначеності.
Видання звертає увагу на те, що Пекін побоюється «таємничості» поглядів Камали Гарріс, яка «не мала великого досвіду в міжнародних справах».
Трамп і Камала Гарріс — це дві чаші з отрутою для Пекіна. Обидва бачать в Китаї конкурента або навіть ворога, — сказав для журналістів FT професор Інституту міжнародних досліджень Чжао Мінхао.
Зазначимо, що Гарріс згадала Китай лише один раз у своїй промові на з’їзді Демократичної партії, пообіцявши, що «Америка, а не Китай, виграє конкуренцію у 21-му столітті».
Натомість Трамп аж 14 разів згадував Китай на Республіканському національному з’їзді минулого місяця. За словами політика, він «тримав Пекін на відстані» під час свого президентства.
Більшість китайських науковців вважають, що більш важливим, ніж послужний список Гарріс на посаді віцепрезидентки, є те, чи збереже вона членів зовнішньополітичної команди Байдена, таких як Ентоні Блінкена, його заступника Курта Кемпбелла і радника з нацбезпеки Джейка Саллівана.
Крім того, китайські політики побоюються, що Трамп замість того, щоб проводити політику «управління конкуренцією», буде прагнути перемоги в новій холодній війні.
Що відомо про стосунки між США та Китаєм
На початку свого президентського терміну Джо Байден зробив конкуренцію з Китаєм одним із центральних елементів своєї зовнішньої політики, але водночас заявив, що встановлення міцних відносин між двома країнами також буде пріоритетом для його адміністрації.
Наразі відносини Вашингтона й Пекіна напружені відколи ексспікерка Палати представників Ненсі Пелосі відвідала Тайвань у 2022 році, а також після того, як на початку 2023 року Китай запустив шпигунську повітряну кулю над Штатами.
Нагадаємо, радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван вже цього тижня відвідає Китай, щоб зустрітися з тамтешнім міністром закордонних справ Ван І.